За останній рік у програмі «єВідновлення» відбулося кілька важливих змін. Частину проблем, із якими власники житла стикалися від початку її роботи, вдалося вирішити. Проте водночас з’явилися нові виклики, особливо для мешканців прифронтових і окупованих територій. Ми зібрали відповіді на найпоширеніші запитання, які виникають у тих, хто намагається отримати компенсацію за пошкоджене чи зруйноване майно.
Що змінилося у програмі за останній рік
Однією з головних змін стало оновлення вартості будівельних матеріалів, які використовуються для розрахунку компенсації. Попередні розцінки вже не відповідали реальним цінам, тому їх переглянули з урахуванням інфляції. Водночас максимальні суми компенсації залишилися без змін: до 500 тисяч гривень для приватних будинків і до 350 тисяч гривень для квартир.
Також запрацював механізм дистанційного обстеження житла у громадах, де через безпекову ситуацію комісії не можуть виїжджати на місце. Крім цього, законодавство спростило процедуру для співвласників пошкодженої нерухомості: якщо один зі співвласників не подав заперечення, інший може отримати компенсацію та відновити весь об’єкт.
Із грошовою компенсацією на будівництво нового житла на тій самій земельній ділянці залишаються труднощі. Так, у Дергачівській громаді чоловік отримав перший транш на нове будівництво ще у 2023 році, припинив право власності на зруйнований будинок, але досі не зміг завершити будівельні роботи. Через такі ризики власникам знищеного житла радять обирати житловий сертифікат, а не компенсацію.
Що робити військовим, які вже подавали заяву на компенсацію
Цього року з 1 травня ВПО, які мають статус УБД або отримали інвалідність унаслідок війни, мають право скористатись ваучером на купівлю житла в незалежності від того, чи є у них житло на тимчасово окупованих територіях.
Однак програма має низку обмежень. Житловий ваучер не можна отримати одночасно з іншою державною компенсацією на житло. Зокрема, заявник і члени його сім’ї не повинні мати чинної заяви на компенсацію за знищене житло за програмою «єВідновлення» чи вже отриманого рішення про її надання. Якщо така заява є, для участі у програмі житлових ваучерів її потрібно припинити.
Ці категорії ВПО не мають права на ваучер, якщо заявник, його чоловік або дружина та неповнолітні діти мають житло на підконтрольній Україні території, а також якщо раніше була отримана державна житлова підтримка. Водночас нерухомість, що залишилася на тимчасово окупованій території або в зоні активних бойових дій, не позбавляє права на ваучер. Підтверджувати пошкодження чи знищення такого житла не потрібно.
Також з 1 серпня через зміни, внесені урядовою постановою №723, почали діяти більш обмежені правила надання житлових ваучерів. Відтепер ваучер не надаватимуть, якщо заявник:
– після 24 лютого 2022 року продав, подарував або іншим чином відчужив житло;
– уже придбав житло за програмою «єОселя»;
– зареєстрував або задекларував місце проживання на ТОТ після її окупації.
На тих, хто подав заяву або отримав ваучер до 1 серпня, нові обмеження не поширюються.
Для пошкодженого майна законодавство дозволяє відкликати заяву. Якщо йдеться про заяву на житловий сертифікат за знищене житло, у Дергачівській громаді використовують інший алгоритм. Як пояснила голова місцевої комісії Катерина Бондаренко, заявник письмово повідомляє, що подав заяву помилково, після чого комісія ухвалює рішення про відмову в компенсації.
Утім, пані Бондаренко наголошує: вона може говорити лише про практику Дергачівської громади. Інші комісії можуть діяти інакше.
Законодавство визначає лише три підстави для відмови в компенсації за знищене житло. Перша — людина не має права на таку компенсацію: наприклад, не є власником житла чи воно було знищене не внаслідок бойових дій. Друга — у заяві виявили недостовірні дані. Третя — заяву подали запізно: пізніше ніж через рік після припинення чи скасування воєнного стану на території, де розташовувалося знищене житло. Лише коли попередньої заявки вже немає в реєстрі, комісія з надання ваучера може розглянути заяву.
Що робити, якщо комісія не закриває стару заяву
Військовослужбовець Сергій, чий будинок розташований в окупованій Дворічній, подав заяву на компенсацію ще у 2024 році. Її розгляд призупинили, але не закрили. Щоб отримати ваучер, попередню мають скасувати, однак дворічанська комісія не може це зробити, бо не має механізмів анулювати попередню заяву. За словами військового, у його знайомих військових із громади є подібна проблема.
На практиці виникають випадки, коли комісія не оформляє відкликання заяви, або ж інформація про неї продовжує відображатися в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна. У такій ситуації юрист радить спочатку отримати через застосунок або портал «Дія» витяг із Реєстру пошкодженого та знищеного майна та перевірити, чи зафіксована в ньому заява про відкликання.
Коли питання не вирішується, можна напряму звернутися до ДП «Дія», яке адмініструє реєстр, а також письмово попросити комісію пояснити, чому заяву не розглянули або інформацію про її відкликання не внесли до реєстру. Якщо це не допоможе, дії або бездіяльність комісії можна оскаржити в суді.
Чому комісія може призупинити розгляд заяви
Причини залежать від того, йдеться про пошкоджене чи знищене житло.
Якщо людина подала заяву на компенсацію за пошкоджене майно, розгляд можуть призупинити. Зокрема, коли немає згоди співвласника чи комісія не може отримати доступ до житла для обстеження через відсутність власника. Після усунення обставин, через які розгляд зупинили, його можна поновити.
Для знищеного житла, коли людина претендує на житловий сертифікат, окрема причина призупинення пов’язана з безпековою ситуацією. Якщо комісія не може обстежити об’єкт, заяву призупиняють до проведення обстеження. У громадах, куди неможливо безпечно виїхати, воно може бути дистанційним.
Як підтвердити знищення будинку, якщо він знаходиться у зоні бойових дій
Коли через безпекову ситуацію комісія не може виїхати до будинку, його можуть обстежити дистанційно. Такий механізм передбачає постанова Кабміну №815. Під час дистанційного обстеження комісія сама звертається до установ і організацій, які можуть надати необхідні матеріали. Зокрема, це дані Держгеокадастру та супутникові знімки Державного космічного агентства. Також комісія може отримувати інформацію від військових, поліції, ДСНС та інших установ.
Самостійно звертатися до Державного космічного агентства заявнику немає сенсу: чинний порядок не передбачає надання таких знімків фізичним особам. Запит на них робить комісія.
Водночас супутникові знімки не завжди дають достатньо інформації. У Дергачівській громаді, наприклад, на отриманих знімках видно самі будинки, але не завжди можна визначити, пошкоджені вони чи знищені. За словами Катерини Бондаренко, на момент розмови останні доступні громаді знімки датувалися серпнем-вереснем минулого року.
Допомогти можуть і матеріали самого власника, сусідів або записи з відкритих джерел. У Дергачівській громаді двоє власників із Гоптівки та Алісівки отримали житлові сертифікати завдяки власним фотографіям. Будинки були зняті з усіх боків, зблизька і здалеку, щоб їх можна було прив’язати до конкретної місцевості. В одному випадку адресу підтвердила староста, в іншому орієнтиром став храм, який потрапив у кадр.
Комісії можуть використовувати й відео сусідів або матеріали з телеграм-каналів. Наприклад, власники знаходили записи цілих вулиць, де їхній будинок можна було ідентифікувати за адміністративною будівлею чи іншим помітним об’єктом. Із такого відео можна зробити стопкадр і додати його до матеріалів обстеження.
Водночас фахівці закликають не їхати самостійно до зони бойових дій заради фотографій. Уже були випадки, коли люди ризикували життям, але привозили фрагментарні відео, яких усе одно не вистачало для підтвердження знищення.
Що робити, коли одне й те саме відео комісія оцінила по-різному
Жінка з Вовчанських Хуторів, у якої було власне відео зруйнованого житла, поділилася ним із сусідами. Сусідам за цими матеріалами вже погодили житлові сертифікати, а її заява залишилася на розгляді.
Подібні справи можуть відрізнятися навіть за однакового відео: один будинок може бути чітко видимим, а інший — потрапити в кадр лише частково чи в гіршій якості. У будь-якому випадку комісія повинна розглянути заяву в установлені строки. Якщо вона відмовить, рішення можна оскаржити в суді.
Є в таких випадках і законодавчий нюанс. Комісія може ухвалити рішення за результатами дистанційного обстеження, використовуючи фото та відео. Натомість експерт не може скласти акт, спираючись виключно на такі матеріали без обстеження об’єкта. Якщо ж комісія відмовила в компенсації та власник оскаржує це рішення в суді, він може звернутися до експерта й залучити його висновок як додатковий доказ. Суд оцінюватиме його разом з іншими доказами у справі.
Що робити, коли комісія довго не розглядає заяву
Офіційний строк розгляду заяви становить 30 робочих днів зі дня її подання. Якщо під час дистанційного обстеження комісії бракує документів або інших матеріалів, необхідних для ухвалення рішення, вона може призупинити розгляд заяви ще на строк до 90 днів. У цей час власник може надати додаткові фото, відео та інші докази пошкодження чи знищення житла.
Якщо після завершення цього строку доказів усе одно недостатньо, комісія відмовить. Однак така відмова не є остаточною: після появи нових матеріалів людина може податися повторно.
Якщо встановлені строки спливли, а рішення так і не ухвалили, юристи радять звернутися до комісії з письмовою заявою та вимогою надати пояснення. Якщо після цього питання не вирішується, бездіяльність можна оскаржити в суді.
Як звітувати після першого траншу коштів на ремонт
Після використання першого траншу власник має в будь-якому випадку подати звіт через застосунок «Дія». Звіт подають через «Дію» в заявці на компенсацію. Водночас комісія виїжджає для перевірки не до всіх заявників: об’єкти для такої перевірки відбирає система.
Порядок звітування залежить від категорії ремонту. Категорія А — це компенсація до 200 тисяч гривень на поточний ремонт. Такі кошти виплачують одним платежем, а після завершення робіт власник подає фінальний звіт.
Категорія Б передбачена для капітальних ремонтів: до 350 тисяч гривень для квартир і до 500 тисяч гривень для приватних будинків. Компенсацію виплачують двома траншами. Після використання першого потрібно прозвітувати через «Дію», після чого можна отримати другий транш. У застосунку для цього потрібно відкрити свою заявку та подати повідомлення про завершення проміжного етапу ремонтних робіт.
При цьому фізично перевіряють лише частину об’єктів: 5% у категорії А та 10% у категорії Б. Тому після подання звіту комісія може взагалі не приїхати — це не означає, що людина не відзвітувала.
Юристи радять у будь-якому разі фотографувати доставку матеріалів, усі етапи ремонту, зберігати договори й чеки та робити копії останніх, адже написи на них із часом можуть стертися.
Важливо, аби придбані матеріали перебували саме біля пошкодженого будинку. Комісії вже стикалися із ситуаціями, коли власники повідомляли, що залишили матеріали в іншому місті чи населеному пункті. Під час перевірки такі матеріали не зарахують, бо комісія повинна побачити їх на об’єкті, який відновлюють
Скільки часу є на отримання другого траншу
Для ремонтів, які фінансуються двома траншами, закон встановлює загальний строк у півтора року. Чим швидше власник використає перший транш і подасть звіт, тим більше часу залишиться на завершення ремонту після отримання другого.
У громадах уже були випадки, коли людина чекала майже рік, перш ніж відзвітувати за перший транш. Поки комісія проводила перевірку й держава перераховувала другу частину коштів, строк майже спливав. У результаті гроші могли повернутись до бюджету ще до того, як власник встигав розрахуватися за матеріали в магазині. Тому перший транш радять використати й задекларувати якомога швидше.
Що робити, коли ремонт коштує дорожче, ніж покриває програма
Якщо вартість ремонту перевищує максимальну суму компенсації, людина не обов’язково втрачає можливість отримати допомогу. Законодавство дозволяє поєднувати державну компенсацію з допомогою благодійних організацій.
Була ситуація, коли комісія оцінила ремонт приватного будинку в 600 тисяч гривень, а власник обіцяв самостійно доплатити 100 тисяч. Під час подальшої перевірки виявлялося, що частину робіт так і не виконали. Тому тепер, якщо вартість ремонту перевищує ліміт, комісія має відмовити, доки суму не зменшать за рахунок уже виконаних робіт або співфінансування. Якщо у вас саме такий випадок, можна звернутись за допомогою юристів БФ «Право на захист».
Успішний приклад такого механізму є в Індустріальному районі Харкова. У будинку було зруйновано два поверхи, а загальна вартість ремонту квартири становила 562 тисячі гривень. Благодійна організація погодилася профінансувати 64 тисячі гривень, а решту власник отримав за програмою «єВідновлення». Фонд надав гарантійний лист, а комісія виключила з кошторису роботи та матеріали, які оплатили благодійники.
Утім, співфінансування не надають автоматично кожному заявнику. Кожен випадок окремо розглядають благодійні організації.
Якщо частину ремонту вже виконали благодійники
Допомога благодійних організацій не позбавляє людину права на компенсацію за ті роботи, які ще не виконані. Якщо фонд установив нові вікна чи перекрив дах, комісія врахує це й не нараховуватиме державні кошти повторно за ті самі матеріали й роботи.
Після одного з російських ударів благодійники приїхали до пошкодженого будинку настільки швидко, що мешканці ще не встигли подати заяви через «Дію», а вікна їм уже встановили. Пізніше люди звернулися до комісії, оскільки залишилися інші пошкодження, зокрема даху. Вікна в перелік відновлення не входили.
Допомогу благодійників не слід приховувати. Якщо організація замінила два вікна, отримати гроші за ці ж вікна ще й від держави не можна. Комісії та благодійні організації обмінюються інформацією. Тож дублювання все одно виявлять, а воно може стати підставою для відмови.
Що робити, коли будинок перебуває у спільній власності, а знайти співвласника неможливо
Тут важливо розрізняти пошкоджене і знищене житло. Якщо майно пошкоджене, один зі співвласників може отримати компенсацію на відновлення всього об’єкта, якщо інший не подав заперечення.
Зі зруйнованим житлом ситуація складніша. Комісія може нарахувати заявнику сертифікат відповідно до розміру його частки. Наприклад, якщо людина володіє половиною будинку, вона отримає сертифікат лише на цю половину. Далі виникає проблема: нотаріус не може припинити право власності лише на частину знищеного будинку. Через це людина може отримати сертифікат, але не зможе ним скористатися.
Якщо право другого співвласника взагалі не внесене до державного реєстру, отримати компенсацію буде неможливо. Виділяти свою частку в окремий об’єкт юристи не радять, бо після такого поділу вона вважатиметься новоствореним майном із новою адресою, що також може стати підставою для відмови.
Під час зустрічі навели приклад житла з двома співвласницями. Одна з них померла й заповіла свою частку онучці, яка перебуває в Сочі. Спадщина ще не оформлена, а право власності на цю частку не внесене до реєстру. Через це інша співвласниця, яка живе в Україні, поки не може податися на компенсацію. Законодавство таку ситуацію наразі не врегулювало.
Чи можна отримати компенсацію, якщо будинок використовували як дачу
Те, що людина не проживала в будинку постійно, саме по собі не є підставою для відмови. Комісія повинна оцінювати право власності та стан житла, а не реєстрацію місця проживання.
Утім, на практиці відмови трапляються. В одному з випадків комісія вирішила, що будинок був старим, не використовувався. Власник оскаржив рішення. У суді він надав квитанції про оплату електроенергії та довів, що зберігав у будинку речі й регулярно туди приїжджав. Суд став на його бік, і людина отримала компенсацію. Оскаржити рішення комісії потрібно протягом шести місяців від дня, коли людина про нього дізналася.
Що робити, коли право власності зареєстрували після пошкодження
Комісії перевіряють, хто був власником житла на момент пошкодження. Якщо людина придбала чи отримала нерухомість у дар уже після удару, є високий ризик відмови, і оскаржити це в суді не вдасться.
Наприклад, дві сестри володіли будинком порівну. Після його пошкодження одна подарувала свою половину іншій. Комісія відмовила у компенсації за весь будинок. Після оскарження суд зобов’язав виплатити кошти за ту половину, якою заявниця володіла на момент пошкодження, але залишив відмову щодо подарованої частини.
Інакша ситуація — коли людина давно володіла житлом, але внесла право до електронного реєстру вже після обстрілу. Такі випадки вже доходили до суду. До юристів «Право на захист» звернувся власник житла, якому комісія відмовила в компенсації. Він зареєстрував право власності на нерухомість у електронному реєстрі вже після того, як будинок був знищений. Юристи оскаржили рішення комісії. Суд став на бік власника, і людина отримала компенсацію у вигляді житлового сертифіката.
Що робити, коли отримувач сертифіката помер
Спадкоємці мають право на компенсацію, однак із уже виданими сертифікатами виникають технічні труднощі. У Дергачівській громаді зафіксували три випадки, коли люди отримали сертифікати, але померли до їхнього використання. Нотаріуси не могли переоформити на спадкоємців через відсутність необхідного функціоналу, а комісія не мала механізму скасування першого сертифіката та видачі нового.
Водночас юристи розповіли про успішний випадок у Донецькій області. Після письмового звернення профільне міністерство змінило дані отримувача у вже сформованому сертифікаті. Новий документ не створювали, бо сума компенсації могла змінитися з часом. Після заміни даних спадкоємець зміг скористатися компенсацією.
Що робити, коли під час ремонту будинок знову пошкодили
Якщо після отримання компенсації будинок зазнав повторного обстрілу, закон передбачає окремий механізм. Власник має зафіксувати нові пошкодження, які роботи вже виконав і які матеріали залишилися на об’єкті, та передати всі документи комісії. Невикористані кошти можна повернути, а після цього повторно звернутися по компенсацію.
Якщо людина не встигла завершити ремонт через бойові дії, це також може бути враховано. У Дергачівській громаді вже було двоє власників, які не виконали роботи у встановлений строк. У таких випадках комісія перевіряє безпекову ситуацію на території, де розташоване житло, зокрема за Переліком територій, на яких ведуться або велися бойові дії чи які були тимчасово окуповані, який затверджує та оприлюднює Мінрозвитку. Після підтвердження обставин людина може повернути невикористані кошти та повторно звернутися по компенсацію.
У випадках, коли будинок розташований поблизу лінії зіткнення та людина фактично не може безпечно відновлювати житло, у комісії радять не поспішати з повторним зверненням по невикористану частину компенсації. Податися повторно можна, коли безпекова ситуація дозволятиме провести ремонт у встановлений строк.
Якщо у вас залишилися запитання, дивіться повний запис нашої розмови на каналі медіа «Накипіло».
Публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії. За зміст цієї публікації відповідає виключно редакція медіа «Накипіло». Цей матеріал жодним чином не може вважатися таким, що відображає позицію IWPR та Уряду Норвегії.
