Що сталося
Уранці 8 липня 2026 року росіяни вдарили по п’ятиповерхівці в Харкові ракетою «Бандероль». Тривогу в місті оголосили за хвилину до того.
За добу, вранці 7 липня, окупанти дроном на оптоволокні атакували автозаправку в Харкові. Перед атакою жоден із неофіційних телеграм-каналів, які моніторять ворожі повітряні цілі в регіоні, не повідомив про загрозу.
У цьому тексті розповідаємо, як виявляють ворожу зброю, що загрожує Харківщині, чому не завжди військові встигають вчасно попередити цивільних і чи дійсно дрон на оптоволокні неможливо помітити.
Важливо: все, що описано в матеріалі, взято з відкритих джерел. Ми не маємо доступу та не оприлюднюємо інформацію, доступ до якої обмежений чи заборонений.
Як загалом військові виявляють ворожі цілі
Ворожі повітряні цілі шукають багато різних приладів. Великі радари фіксують відбиття радіохвиль, детектори дронів — сигнали керування й передавання відео, акустичні датчики вишукують звук двигуна, а камери — сам апарат або тепло від нього.
Після першого отриманого сигналу система ще не обов’язково знає, що саме вона виявила. Спочатку потрібно визначити місце цілі та простежити її рух. Паралельно ціль намагаються класифікувати та ідентифікувати: з’ясувати, до якого типу належить об’єкт і, якщо можливо, що це за конкретний апарат.
Аби не сплутати дрон із птахом, виявлення бажано підтвердити за допомогою іншого сенсора. Наприклад, після сигналу радара оператор може навести на ціль камеру. Що раніше система відкине помилкову позначку, то менше часу й ресурсів витратить на її подальше супроводження. Чим нижче й швидше летить ціль, то пізніше її можуть помітити та менше часу залишається на попередження.
Як працюють радари
Радар випромінює радіохвилі та приймає їхнє відбиття від об’єктів. Так він визначає розташування, швидкість і напрямок руху цілі. Сигнал від самого дрона радару не потрібен, він може помітити апарат незалежно від того, керують ним по радіо, через оптоволокно чи за завантаженою програмою.
Радари часів Холодної війни створювали передусім для пошуку літаків і ракет, які літають швидко. Відрізнити їх від землі, будинків і дерев допомагав ефект Доплера — зміна частоти відбитого сигналу через рух об’єкта.
Малі дрони літають значно повільніше за літаки й більшість ракет. Тому зміна частоти може бути настільки малою, що відбиття від дрона нагадує радару сигнал від нерухомого предмета. Спеціалізовані радари проти малих БпЛА можуть розпізнавати характерне відбиття від пропелерів, але й вони не «бачать» крізь будинки й пагорби.
Через це ціль, що низько чи повільно летить, іноді з’являється в зоні огляду радара вже неподалік від Харкова. Наприклад, «Бандеролі» літають на дуже низьких висотах, тому тривогу при атаці ними можуть давати майже перед самим ударом.
Як працюють детектори дронів
FPV-дрон отримує команди оператора по радіо та передає йому відео. Детектор слухає етер і розпізнає ці сигнали, шукаючи їх у базі частот. Кілька детекторів у різних місцях допомагають приблизно триангулювати розташування безпілотника чи його оператора.
У місті детекторам заважають мобільний зв’язок, Wi-Fi та інші сигнали. Крім того, росіяни постійно змінюють частоти й обладнання, тому новий сигнал може бути відсутнім у базі пристрою.
Якщо дрон не використовує радіозв’язок, детектор не матиме сигналів, які зможе розпізнати, — і відповідно, не «побачить» БпЛА, що керується через оптоволокно.
То як виявляти дрони на оптоволокні?
Зараз найрозповсюдженіші способи виявити оптоволокно — через радари, акустично і візуально. Високочутливі мікрофони, розставлені на відстані 400–700 метрів один від одного, розпізнають звук двигуна та пропелерів. Отримані дані вони передають на комп’ютер. Той за допомогою штучного інтелекту прибирає зайві шуми та порівнює те, що вважає звуком дрона, із записами у базі даних.
В Україні вже встановили понад 10 тисяч детекторів, які виявляють більш гучні «Шахеди». Систему звукового виявлення позитивно оцінили американські військові. Проте в акустичних систем виявлення є ахіллесова п’ята: звуки косарок і мопедів у місті подібні до дзижчання БпЛА, що збиває систему.
Для підтвердження даних інших датчиків також використовують звичайні й тепловізійні камери з високою роздільною здатністю. Мінус візуального спостереження — потрібна пряма видимість. Тобто будинок, дерево, туман, дим чи дощ стануть перешкодою.
Добре з пошуком БпЛА справляються радари, які можуть виявити ціль на великій відстані. Однак і тут є обмеження: радари дуже вразливі до зовнішніх умов, їх складно зробити мобільними, а постійне радіоелектронне випромінювання робить їх помітними для противника.
Наступний етап боротьби з оптоволокном, який наразі тестують, — системи активної протидії дронам. Комплекси, на які встановлені звукові й візуальні датчики, а також сіткомети для збиття БпЛА сканують все навколо, знаходять ціль і знешкоджують її.
Однак ці системи поки що далекі від масового застосування. Як кажуть виробники, основна проблема полягає у тому, щоби поєднати декілька моделей ШІ: тих, що знаходять та ідентифікують безпілотник, із тими, що зможуть навестися на ціль і знешкодити її.
Почитайте також про те, куди йдуть податки українців.
