Що сталося
3 лютого 2025 року Головнокомандувач Збройних сил повідомив, що ЗСУ почали переходити на корпусну систему. Розповідаємо, що зміниться внаслідок реформи та навіщо вона потрібна українському війську.
Яка система нині в ЗСУ
Найменшим військовим формуванням у Збройних силах наразі є відділення. Далі за ієрархією йдуть взвод, рота, батальйон або артилерійський дивізіон, полк. До реформи найбільшим маневровим військовим з’єднанням була бригада.
Наступний рівень управління військами — це оперативно-тактичні угруповання (ОТУ), які підпорядковуються оперативно-стратегічному управлінню військами(ОСУВ), та оперативні командування(ОК).
«Важливо розділяти: є функція генерування військ, є функція застосування військ. Коли говоримо про бригаду — це одиниця, яка воює. Коли говоримо про оперативне командування, їхня задача — підготовка, генерація військ. ОК безпосередньо не воює своїми бригадами, умовно, ОК «Захід» не воює бригадами із Західної України. Вони їх укомплектовують, забезпечують, готують, відновлюють, формують, якщо треба, а далі передають якомусь органу, який їх застосовує. Зараз це ОТУ, ОСУВ, тактичні групи тощо», — зазначає військовий аналітик, голова фонду «Повернись живим» Тарас Чмут.
Реформа має додати в структуру війська рівень корпусів, які організаційно стоятимуть над рівнем бригад. Офіційно не повідомлялося, чи планує ЗСУ додати ще ланку дивізій, традиційно розташовану між рівнем бригади та корпусу. АрміяInform, медіа Міністерства оборони, повідомляло про плани переходу до системи «корпус-бригада», бо командування дивізій дублюватиме функціонал командування корпусів.
Чому прагнуть змінити систему
Бригадну систему тривалий час критикують українські військові. Зокрема, ОТУ та ОСВУ — це органи управління, де часто змінюється персонал. Окремою проблемою є «придані» підрозділи — коли бригади підсилюють військовими з інших підрозділів. Через це страждає рівень злагодження між уже усталеним колективом і новими бійцями, а командири бережуть власний колектив більше за «приданих» бійців.
Денис Прокопенко, командир «Азову», критикував застосування приданих підрозділів за погіршення взаємодії на фронті, невиправдані втрати особового складу, упереджене ставлення та, як наслідок, — невиконання поставлених бойових завдань.
«При існуванні тактичних, оперативних угруповань люди на тимчасових посадах не відповідають за особовий склад, яким керують. Дивізія — це сталий підрозділ, який можна зробити з п’яти, шести, десяти бригад. Ми пропонуємо зробити дивізію в Національній гвардії, завести туди бригади наступу Національній гвардії, поставити одного командира, який відповідатиме за підготовку особового складу, рекрутинг, екіпірування, озброєння», — каже начальник штабу бригади Національної гвардії «Азов» Богдан Кротевич.
Критикує наявну систему і волонтер Сергій Стерненко, а саме — за проблеми в організації управління військами та неповороткість взаємодії між різними підрозділами.
«Ми маємо надзвичайно багато різних підрозділів на смузі, але вони не мають єдиного центру управління, комунікації та розвідки. Звісно, існують ОСУВ/ОТУ тощо, але ці утворення не діють як один великий організм. Причина проста: сьогодні у складі ОТУ одні бригади, завтра — зовсім інші. Нема сталості структури. Крім того, штучно створено цілу ланку штабів над штабами. Часто рішення, які потребують миттєвої реакції, не ухвалюються за добу-дві», — зауважує Стерненко.
Централізація управління на рівні корпусів підвищить ефективність управління військами. Корпус не буде прив’язаним до конкретного регіону — а значить, військові формування не змінюватимуть підпорядкування. Корпуси, як проміжний рівень командування між бригадами та оперативним командуванням, дозволять краще управляти військами та планувати операції.
«Ідея корпусу в тому, що це самодостатнє навіть не з’єднання, а об’єднання, яке може певний час самостійно виконувати завдання на відповідній ділянці фронту. Для цього воно повинно мати лінійні частини, вогневу могутність, ППО, зв’язок, РЕБ, інженерні війська», — коментує старший аналітик Центру ініціатив фонду «Повернись живим» Микола Бєлєсков.
Які корпуси планують створити
В Україні вже є п’ять корпусів: 9, 10 та 11 Сухопутних військ, Корпус швидкого реагування у Десантно-штурмових військах і Корпус морської піхоти у Військово-морських силах.
Видання «Цензор.Нет», посилаючись на власні джерела, заявляє, що у Силах оборони планують створити 20 корпусів. За даними видання, першим корпусом, розгорнутим у Сухопутних військах, стане Третій корпус на базі 3-ї штурмової бригади. У Нацгвардії, за даними видання, планують розгорнути корпуси на базі бригад «Азов» і «Хартія».
«Є два виклики. Перший виклик — наповнити якісними кадрами. Тому що кожний рівень управління — це люди, які повинні мислити та діяти з відповідним масштабом для забезпечення синхронності. Ну, а другий — чи надасть нам росія певний час, аби “перезібрати” армію», — зазначає Микола Бєлєсков.
Читайте також наш матеріал, за що відповідає Головнокомандувач.
