Що сталося?
Кількість інформації, яку ми нині споживаємо, неможливо порівняти з тим, що споживали наші батьки й навіть ми самі років десять тому. У новому випуску подкасту Public Talk на Радіо «Накипіло» журналісти Марія Малєвська й Сашко Бринза поділилися власними фаховими порадами, як перевіряти інформацію.
Відпишіться від анонімних каналів
Якщо маєте сумніви стосовно власної стійкості до фейків, якщо не певні у своїй медіаграмотності, відпишіться від більшості того, на що підписалися. Повірте: важливі новини ви не пропустите. Лишіть у смартфоні канали кількох авторитетних ЗМІ та офіційні пабліки державних інституцій. Нині і Нацполіція, і Державна служба з надзвичайних ситуацій, і Генпрокуратура, і обласні військові адміністрації, і майже всі бригади й підрозділи мають офіційні канали в телеграмі.
Коли анонімні телеграм-канали публікують дезінформацію або відвертий фейк, вони не роблять окремий пост зі спростуванням, як це заведено у традиційних ЗМІ. Адміни пабліків просто редагують старе повідомлення, додаючи UPD. Якщо ви прочитали фейк уранці дорогою на роботу, то ви вже ніколи не дізнаєтеся, що це виявилося неправдою. Бо навряд чи ви будете відмотувати стрічку телеграм-каналу на ранкові пости, щоб перевірити, чи щось раптом не змінилося в них.
Кожен із нас сам відповідальний за те, що споживає. І тим більше — за те, що поширює.
Як перевіряють інформацію журналісти
Першоджерело — ось на що полюють професійні журналісти. Це те, що маєте шукати й ви, якщо хочете перевірити будь-яку інформацію. Анонімні телеграм-канали дуже рідко лишають посилання, де вони взяли ту чи ту інформацію. Для традиційних ЗМІ це — стандарт і обов’язок. Саме тому тексти в ЗМІ здаватимуться вам нуднішими, ніж пости в пабліках, приправлені лайкою, емоціями, смайликами й необтяжені посиланнями на джерела.
Кілька років тому в Харкові одна з місцевих інформагенцій на Великдень написала: «“Христос воскрес!” — повідомили в Харківській єпархії». Стандарт посилання на джерело було дотримано. Але трохи перестаралися.
Якщо ви маєте сумніви у правдивості інформації, пошукайте її на офіційному ресурсі. Чи є ця заява на офіційному сайті Офісу Генпрокурора, наприклад. Так, це трохи складніше, ніж просто скролити стрічку.
Варто пам’ятати, що джерелом інформації не може виступати той, хто не є в цьому випадку стороною події, той, хто не уповноважений повідомляти певну інформацію. Наприклад, астрологиня не може бути джерелом у новині про траєкторію польоту ракети, а житель Торецька дядько Микола не може розбиратися у специфікаціях керованих авіанабоїв. Дядько Микола може бути джерелом у повідомленні про те, скільки вікон вибило в його хаті.
І ще одне дуже важливе вміння: відокремлювати думки від фактів. «“За червень росіяни обстріляли Харків 22 рази”, — повідомили у міськраді» — це фактаж. До того ж він має посилання на джерело. А от «Харків уже ніколи не буде студентським містом — надто близько він до кордону з рф» — це вже думка, а не факт. Та ще й без посилання на джерело.
Експерти й ті, хто вважає себе ними
Якщо ви бачите якусь заяву, що викликає сумніви й запитання, запитайте себе, чи людина, яка це заявляє, є експертом, фахівцем, відповідальною або посадовою особою саме в питанні, яке вона коментує?
Чи може гінеколог коментувати перелам хребта? І те, і те — медицина.
В Україні, на думку авторів подкасту, велика проблема з експертами. Далеко не всі колишні військовослужбовці, які коментують хід бойових дій із телеекранів або на ютубі, мають досить знань і досвіду, щоб оцінювати те, що вони оцінюють.
Військових експертів, які не дозволяють собі припущень і прогнозів, а також не видають бажане за дійсне, украй мало. Колишній розвідник, що колись проходив службу у війську, далеко не завжди є експертом, якому можна довіряти.
Окрема історія з експертами в соціальних мережах. Саме тому масові заяви лайфстайл-блогерів про те, як треба закінчувати війни й вести переговори, та про інші геополітичні тонкощі спричинили в суспільстві такий резонанс. Ці люди не є фахівцями — іще вчора вони публікували рекламу казино й розповідали, яку маску нанести на ніч і як розкласти карти Таро.
Телеграм-канали з лицем
Окрім анонімних телеграм-каналів, які в Україні не несуть жодної відповідальності за публікацію дезінформації, наклепу тощо — на відміну від традиційних ЗМІ, — досить популярними нині стали авторські телеграм-канали. Наприклад, Дениса Казанського, Сергія Стерненка, Дмитра Кухарчука; багато хто з вояків теж має сьогодні власний канал.
На відміну від анонімних пабліків, тут автори відповідають за опубліковане власними прізвищами й обличчями. Утім, важливо пам’ятати, що це — тільки погляд певної людини на певні події, власне трактування інформації. Двоє різних військовослужбовців, отримавши однакову інформацію, зроблять із неї різні висновки, зважаючи на свої досвід, світосприйняття та емоційний стан.
«У травні росіяни підуть штурмом на Харків» — якщо ви чули таке від знайомих військовослужбовців, то зауважте: це був лише їхній висновок на основі отриманої інформації. Чи бувають такі висновки правильними? Далеко не завжди.
Тиск на емоції
Головне, чого не можна дозволяти, то це тиску на ваші емоції. Анонімні телеграм-канали користуються цим часто. Якщо ви зловили себе на тому, що якийсь заголовок викликає у вас бурю емоцій, то зупиніться, проаналізуйте інформацію, відкиньте емоції й увімкніть критичне мислення. Професійні журналісти, які дотримуються стандартів професії, не тиснутимуть на емоції — вони подадуть інформацію, лишивши вибір за вами, які емоції викличе у вас ця новина.
Тиск на емоції — це маніпуляція заради підвищення охоплень, а відповідно — для монетизації та дорожчої реклами. Виходить, вами торгують. Чи подобається вам це?
Моніторинг російських фейків від ХАЦ
Щотижня спеціально для подкасту Public Talk співзасновник Харківського антикорупційного центру Євген Лісічкін проводить моніторинг російських фейків і пропаганди. Нещодавно роспропаганда на Харківщині сконцентрувала свої зусилля на дискредитації тих бригад, які нині захищають Україну на півночі області. Звичайні робочі візити вищого керівництва до штабів цих бригад або з нагоди вручення нагород до дня заснування бригад росіяни подають як невдоволення керівництвом бригади через великі втрати й відмови евакуювати поранених.
Лісічкін зазначив, що останніми тижнями ситуація на півночі Харківщини є контрольованою, а втрати росіян у рази перевищують наші втрати. Тому російські пропагандисти вдаються до таких фейків.
Читайте нас у Вайбері: посилання на канал.
