Що сталося
На початку жовтня 2026 року одразу кілька політиків — Ігор Терехов, Данило Гетьманцев і Олексій Гончаренко заявили, що Україні потрібно шукати шлях до миру. Найрадикальнішу позицію зайняв нардеп Гончаренко. Він каже: із росією потрібно домовитись про зняття санкцій в обмін на припинення агресором ударів по цивільних об’єктах і обмеженням зони бойових дій Донбасом.
Розбираємося, чи може Україна просто перестати стріляти.
Чого взагалі росія хоче від України
Формально агресор вимагає, щоб Україна визнала Донецьку, Луганську, Запорізьку, Херсонську області та Крим російськими територіями, стала нейтральною та позаблоковою державою. Також російський диктатор наполягає на «демілітаризації та денацифікації» і «захисті прав російськомовного населення».
Чому б не погодитися? Живі люди важливіші за території, які ми й так можемо втратити
На це є декілька причин. Перша — військова. рф і Україна на Донбасі зараз ведуть боротьбу за так званий «пояс фортець» — 50-кілометрову мережу фортифікацій по обидва боки траси Н-20. У центрі «поясу фортець» — Дружківка, Костянтинівка, Краматорськ і Слов’янськ. Якщо Україна віддасть Донеччину, агресор опиниться на менш захищених кордонах Дніпропетровської та Харківської областей.
Друга причина — наукова. Дослідник конфліктів Джей Ротман розрізняє три рівні конфліктів: ресурсні, через несумісність намірів і планів сторін, а також ідентичнісні.
Політичний аналітик Ігор Семиволос зазначає: поступки територіями Кремлю спрацювали б, якби війна рф із Україною належала до ресурсних конфліктів. Однак основною метою росії Семиволос називає не захоплення Донбасу, а знищення української нації як політичного суб’єкта. Відповідно, поступки землями не закінчать війну.
Третя причина — суспільно-політична. Президент України заявляв, що віддача територій внесе глибокий розкол в українське суспільство. путіна ж нові території, на думку Зеленського, задовольнять лише тимчасово, поки він не накопичить сили для нової хвилі агресії. У лютому 2026 року 57% опитаних КМІС категорично відкидали передачу підконтрольної Україні частини Донбасу росії в обмін на гарантії США та Європи, 36% були готові погодитися.
А якби в Стамбулі у 2022 підписали мирні угоди, росія зупинилася б?
Абсолютно не факт. Детальних умов тодішніх мирних перемовин влада офіційно не озвучувала. Згідно із інсайдами з перемовин, чисельність української армії планували скоротити до 85 тисяч військовослужбовців, 342 танків і 519 артилерійських гармат. Українська зброя мала би бити не далі, ніж на 40 кілометрів.
«росія хотіла позбавити Україну засобів для самозахисту»,— так оцінюють ці вимоги Ерік Чіарамелла та Ерік Грін з «Фонду Карнегі за міжнародний мир».
Також Україна повинна була би стати нейтральною країною та не прагнути вступити до НАТО. Март Кульдкепп, автор курсу «Нейтралітет і нейтральні держави» в Університетському коледжі Лондона, критикував цю ідею ще під час перемовин. Міжнародно гарантована нейтральність Бельгії, Албанії та Люксембургу не вберегла їх під час Першої світової, а нейтральність України — не захистила її в 2014 році.
«Агресор не може достовірно гарантувати нейтралітет країни, в яку він уже вторгся. росія серйозно порушила суверенітет України, тому їй не можна довіряти його збереження», — казав Кульдкепп.
Західні союзники під час перемовин у Стамбулі не горіли бажанням надавати Україні гарантії безпеки. Нафталі Беннет, тодішній прем’єр Ізраїлю, так згадує розмову із Зеленським:
«Я сказав: “Америка дасть вам гарантії? Вона зобов’яжеться, що через кілька років, якщо росія щось порушить, вона надішле солдатів? Після виходу з Афганістану? Володимире, цього не станеться”».
Врешті-решт сторони не погодили те, як працюватиме захист від наступного нападу. У квітневому проєкті росія запропонувала, щоби допомогу Україні надавали лише за спільною згодою всіх гарантів її безпеки. Оскільки рф теж була би гарантом, вона отримувала можливість заблокувати допомогу проти власної агресії.
То що ж робити для миру?
Навіть якщо прямо зараз підписати із кремлем мирну угоду, ніщо не заважатиме росіянам і далі тероризувати українське населення та захоплювати території.
«Єдиний шлях до закінчення війни — це коли втрати росії будуть більшою ціною за продовження агресії, ніж намагання вирішити “українське питання”. Коли Путін зрозуміє, що втрачає росію, а не знищує Україну, він може подумати про перемир’я», — упевнений журналіст Віталій Портников.
На цьому ж переконанні будується й офіційна стратегія примусу росії до миру. На четверту річницю вторгнення Міноборони опублікувало український план війни. Він складається із трьох пунктів: захисту цивільних громадян і критичної інфраструктури від атак, знищення ворога «на землі, у морі та в кіберпросторі» та позбавлення рф економічної можливості вести бойові дії.
Власне, другий і третій пункти цієї стратегії Україна успішно реалізовувала навесні та влітку 2026 року. Далекобійні удари цьогоріч уже вивели з ладу понад 51% нафтопереробних потужностей рф. У травні та червні ворог втратив більше територій, ніж захопив. А на початку осені стало відомо, що Третій армійський корпус провів наступ і повернув понад 170 квадратних кілометрів земель Донеччини.
«Лише сила зупинить агресорів і війну. Прохання на колінах прийняти капітуляцію лише заохотить загарбників до подальших агресивних дій. Хіба це комусь ще не очевидно?», — каже український дипломат Валерій Чалий.
Почитайте також про те, куди йдуть податки українців.
Публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії. За зміст цієї публікації відповідає виключно редакція медіа «Накипіло». Цей матеріал жодним чином не може вважатися таким, що відображає позицію IWPR та Уряду Норвегії.
