Що сталося
У листопаді 2025 року міська влада оголосила про демонтаж модульного містечка для переселенців у Харкові. Комунальники почали відключати будиночки від комунікацій, але трохи більше десятка людей залишилися там жити навіть без світла і води. Розповідаємо, чому зносять містечко та які альтернативи пропонують його мешканцям.
Що це за модульне містечко
На початку 2015 року в Харкові неподалік від аеропорту відкрили транзитне містечко для тимчасового проживання переселенців. Німецький уряд проспонсорував будівництво трьох гуртожитків, десяти будиночків із приміщеннями, що нагадували квартири, двох пралень і адміністративно-господарчого блоку.
Загалом містечко могло прийняти понад 400 людей. Головна ідея містечка — дати час переселенцям адаптуватись і «стати на ноги», а згодом — переїхати в інше житло. Договір на проживання укладали на місяць із можливістю продовження, та багато хто залишився на роки.
Приблизно раз на пів року міська влада, на балансі якої було містечко, перевіряла документи жителів: чи дійсно вони мають необхідність там жити. Проживали там насамперед багатодітні сім’ї, яким через російське вторгнення довелося переселитись із Донецької та Луганської областей, люди з інвалідністю, матері з немовлятами. Людям видавали побутову техніку, посуд, постільну білизну.
Чому модульне містечко вирішили закрити
Строк експлуатації містечка закінчився в 2018 році. Офіційно воно перестало приймати нових жителів. Однак адміністрація продовжувала дозволяти оселятись у будинках тим, кому не було куди йти. Міська влада й держава запустили програми пільгового кредитування житла для переселенців, проте не всі мешканці містечка могли зробити перший внесок.
Із року в рік місце компактного проживання визнавали придатним для житла — попри те, що комунікації потроху руйнувалися. У 2019 році результати технічної експертизи вже були невтішні: у контейнерах почав протікати дах, з’явилася пліснява, а проводка не витримувала навантаження. Тоді тут жили 227 людей, 99 із них — діти.
Адміністрація тоді зауважувала: реально не може зняти інше житло лише частина постояльців, інші ж «зайняли пасивну позицію». У містечко приїжджали представники центру зайнятості, однак працювали лише 19 дорослих мешканців.
У 2021 році містечко знову визнали непридатним до проживання. А у 2025-му міська влада остаточно вирішила його закрити й демонтувати. На цей час тут жили 15 людей. Серед них — вісім дітей і двоє людей з інвалідністю.
Міськрада відмовилася надати журналістам висновки комісій щодо технічного стану. Там, за словами чиновників, містяться таємні відомості та інформація з обмеженим доступом.
А що буде з жителями містечка?
До повномасштабного вторгнення Ігор Терехов, тоді секретар міськради, обіцяв, що замість містечка збудують гуртожитки для ВПО. Згодом про це перестали згадувати.
У січні 2022 року міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук анонсувала пілотний проєкт будівництва житла для переселенців, куди мали переїхати мешканці містечка. Проте повномасштабне вторгнення завадило планам. Нині міська влада Харкова розселяє людей лише в тимчасове житло.
Одній із родин із сімома дітьми місцева влада Близнюківської громади придбала будинок, до якого вони переїхали після закриття містечка. Однак так щастить не всім.
Жителям модулів пропонують переїхати в один із 54 гуртожитків для ВПО в Харкові. Дехто погодився, іншим запропоноване житло не підходить. Гуртожитки часто неінклюзивні, а серед мешканців містечка є люди з інвалідністю. Для них у міськраді обіцяли підібрати окремі умови. До того ж у гуртожитки не можна взяти частину побутової техніки та хатніх тварин. Альтернативи міська та обласна влада не надають.
