Що сталося
У ніч із суботи 24 жовтня на неділю 25 жовтня Україна перейде на зимовий час. О 04:00 годинники переведуть на 03:00. Розбираємося, чому ми досі змінюємо зимовий і літній час, чи допомагає це заощаджувати електроенергію та як впливає на здоров’я.
Так а наче ж скасували переведення годинників
Верховна Рада ухвалила законопроєкт «Про обчислення часу в Україні» 16 липня 2024 року, який мав залишити в Україні постійний зимовий час — UTC+2. Але президент Володимир Зеленський за два роки його так і не підписав.
Чому почали переходити на зимовий час?
Годинники почали переводити, аби більше користуватися денним світлом і менше витрачати енергії на освітлення. У Європі ця практика поширилася під час Першої світової війни: країни намагалися заощаджувати паливо.
Улітку сонце сходить рано, коли багато людей ще сплять. Після переведення годинників робота й навчання починаються на годину раніше, після роботи залишається більше денного світла, тож можна пізніше вмикати лампи.
І що, економія дійсно є?
Переведення годинників трохи зменшує споживання електроенергії, але економія не гарантована. Вона залежить від клімату, тривалості світлового дня й того, як люди освітлюють, опалюють і охолоджують житло.
Це «трохи» — доволі незначне. У США в 2007 році подовжили період літнього часу на чотири тижні. Міністерство енергетики оцінило економію приблизно у 0,5% споживання електроенергії протягом цих додаткових днів. У масштабі всього року це становило 0,03%. За ширшим метааналізом 2018 року економія взагалі складає 0,01%.
А шкода якась є від переводу годинників?
Ймовірно, є. Переведення годинників збиває нормальний сон, особливо навесні. Вставати на роботу потрібно на годину раніше, а заснути раніше не завжди вдається. Через це люди можуть недосипати, почуватися втомленими.
Американське дослідження, опубліковане у 2020 році, виявило приблизно на 6% більше смертельних ДТП у перший робочий тиждень після весняного переведення годинників. Автори пов’язують це з недосипом і зміною освітленості вранці. Після осіннього переходу зростання кількості аварій у цьому дослідженні не зафіксували.
Ще один аргумент проти — ймовірні наслідки для серця. Огляд 157 досліджень із 36 країн, опублікований у 2026 році, підтвердив, що після весняного переходу простежується зростання кількості інфарктів міокарда.
Почитайте також про те, куди йдуть податки українців.
Публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії. За зміст цієї публікації відповідає виключно редакція медіа «Накипіло». Цей матеріал жодним чином не може вважатися таким, що відображає позицію IWPR та Уряду Норвегії.
