За данними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2020 році у світі налічувалося приблизно 37,7 мільйона людей з позитивним ВІЛ-статусом. Загалом від початку епідемії вірусом імунодефіциту інфікувалося приблизно 78 мільйонів осіб.
ВІЛ-інфекція — хронічне захворювання. Вірус уражає імунну систему, від чого організм людини поступово стає беззахисним перед іншими інфекціями та захворюваннями. Остання стадія ВІЛ-інфекції — СНІД. Ранні діагностика та початок лікування дають можливість людині зберегти здоров’я та жити повноцінним життям.
У Всесвітній день боротьби зі СНІДом нагадуємо про важливість перевірки на ВІЛ.
Що варто знати перед тестуванням?
Аналіз є добровільним, безкоштовним, конфіденційним, а за бажанням й анонімним. Ніхто не має права розголошувати статус людини. ВІЛ-позитивну особу не можна змушувати починати лікування після результату тесту.
Кому варто пройти тестування на ВІЛ?
Перевірятися на ВІЛ-інфекцію рекомендують усім один-два рази на рік. Варто зробити тест, якщо ви:
• мали секс без презерватива із партнером (анальний, вагінальний або оральний);
• часто змінюєте статевих партнерів;
• користувалися голкою від шприца, який вже хтось використовував;
• контактували з кров’ю сторонньої людини, наприклад, при аваріях, травмуваннях, нещасних випадках;
• робили операцію з пересадки органів або переливання донорської крові;
• чекаєте на дитину;
• відчуваєте симптомы, схожі на ознаки ВІЛ.
Які є тести на ВІЛ?
В Україні найчастіше використовують експрес-тести на основі аналізу крові з пальця або слини (результат за 15 хвилин) та ІФА-тест (береться кров із вени; результат — за кілька днів або тижнів)
Як працює тест на ВІЛ?
Він реагує на кількість антитіл у крові, які виробляються в організмі за наявності вірусу. Наявність ВІЛ тест визначає через три-шість місяців після інфікування. До цього часу триває інкубаційний період, коли антитіла до вірусу ще не виявляються швидкими тестами, але людина вже може передавати вірус іншим.
Медики рекомендують проходити тест через три місяці після ризику інфікування ВІЛ (незахищений секс, вживання ін’єкційних наркотиків тощо) та щонайменше раз на пів року, якщо ризикована поведінка регулярна.
Де пройти тест?
Це можна безплатно зробити:
• У свого сімейного лікаря, педіатра чи терапевта.
• У кабінетах «Довіри» або в кабінетах інфекційних захворювань поліклініки чи консультаційно-діагностичного центру.
• У Центрах профілактики та боротьби зі СНІДом.
• У представництвах громадських організацій, що займаються боротьбою з ВІЛ/СНІД. Найближчий пункт тестування на ВІЛ можна знайти за посиланням.
•. У мобільних амбулаторіях.
Що робити, якщо тест позитивний?
Якщо результат позитивний, потрібно повторно протестуватися, щоби виключити можливість помилки. У разі позитивного другого тесту в людини візьмуть кров із вени та відправлять у Центр СНІДу, або скерують до самого Центру, якщо дослідження проводилось анонімно в пункті тестування.
Якщо результати першого та другого тестування сумнівні, рекомендують пройти повторне тестування через 14 днів.
Що робити, коли ВІЛ-статус підтвердився?
По-перше, не панікувати. Ваш лікар або лікарка, або ж працівники/ці Центру, де робили тест, розкажуть все про діагноз, терапію ВІЛ та нададуть необхідну підтримку. Якщо виникли питання, можна подзвонити на Всеукраїнську гарячу лінію ВІЛ/СНІД: 0 800 500 451.
Слід повідомити про свій статус усіх колишніх партнерів/ок та порекомендувати пройти тест на ВІЛ. Або можна залишити їхні контакти лікарю/ці, що зробить це, не розкриваючи вашої анонімності.
