Це реклама
З початком повномасштабної війни ортопеди та реабілітологи щодня мають справу з пораненнями, які раніше бачили хіба що в довідниках з воєнно-польової хірургії. Уламки, кулі, вибухова хвиля й міни найчастіше вражають саме ноги, тож вогнепальні та мінно-вибухові травми нижніх кінцівок стали однією з найпоширеніших причин тривалого лікування серед військових. За таких поранень рідко страждає щось одне. Кістка може бути роздроблена, м’язи розірвані, а нерв пошкоджений водночас.
Відновлення після подібних травм розтягується на місяці, а іноді й роки. Спершу операції та боротьба з інфекцією, далі довге загоєння, робота з набряком, рубцями й скутістю суглобів. Тут не обійтися лише хірургом чи лише фізичним терапевтом, потрібна злагоджена команда і чіткий план. Правильно підібраний бандаж чи ортез у цьому плані відіграє непомітну, але дуже практичну роль, бо допомагає людині раніше стати на ногу, безпечніше пересуватися й поступово повернутися до роботи та звичного життя.
Які бойові травми ніг потребують бандажування
Бойова травма ноги майже завжди поєднана. Уламок, що перебив гомілку, зазвичай зачіпає ще й м’язи, судини, сухожилки, а часом і нерв. Через це бандаж добирають не до «ноги загалом», а до конкретного ушкодження, його локалізації та стадії загоєння. Готові моделі різного типу бандажів для ніг можна переглянути, у ведучому ортосалоні України https://ortosalon.ua/ua/bandazhi-dlya-nog/, проте остаточне рішення завжди лишається за лікарем.
Найчастіше бандаж чи ортез призначають у таких випадках. Перелік не вичерпний, адже кожне поранення має свої особливості. Однак саме ці стани трапляються в реабілітаційних відділеннях найчастіше. Нерідко в одного пацієнта поєднуються дві або три позиції з нього.
- вогнепальні та уламкові переломи стегна, гомілки, стопи;
- розриви та розтягнення зв’язок колінного й гомілковостопного суглобів;
- стан після остеосинтезу або зняття апарату зовнішньої фіксації;
- ушкодження периферичних нервів, зокрема звисання стопи при ураженні малогомілкового нерва;
- контрактури суглобів після тривалої іммобілізації;
- формування кукси після ампутації, коли потрібна дозована компресія.
Функції бандажа в процесі реабілітації при бойових травмах
Варто одразу розставити акценти. Бандаж не зрощує кістку і не відновлює нерв, він лише створює умови, за яких організм робить це сам і без зайвих ризиків. Його можна порівняти з риштуванням біля будинку на ремонті, яке тримає конструкцію, доки вона не стане достатньо міцною.
На практиці виріб виконує кілька завдань одночасно. Він стабілізує суглоб і не дає йому зміщуватися в небезпечному напрямку. Частину навантаження бандаж перебирає на себе, розвантажуючи місце перелому чи зшиту зв’язку. Дозована компресія зменшує набряк, який після мінно-вибухових травм буває дуже стійким. Ортез також утримує кінцівку в правильному положенні, не даючи сформуватися хибній установці стопи чи коліна, і захищає від повторної травми під час необережного руху.
Є й ефект, про який рідко пишуть у посібниках. Коли людина після місяців у ліжку вперше встає, вона боїться довіритися нозі. Відчуття надійної опори повертає впевненість, і перші кроки даються помітно легше.
Цей психологічний момент важить більше, ніж здається. Страх навантажити ногу змушує кульгати, перекошувати таз і перевантажувати здорову кінцівку. Бандаж допомагає зламати цей замкнений круг і повернути більш природну ходу.
Види бандажів і ортезів для ніг
Ортопедичні вироби для ніг зазвичай поділяють за трьома ознаками. Перша – наскільки жорстко виріб тримає кінцівку. Друга – на яку анатомічну ділянку він розрахований, а третя – для чого саме його призначають. Від поєднання цих характеристик залежить, на якому етапі реабілітації виріб буде доречним.
За ступенем фіксації
Ступінь фіксації визначає, скільки свободи руху лишається суглобу. Що свіжіша і тяжча травма, то жорсткішим має бути виріб. З часом фіксацію послаблюють, щоб м’язи поступово брали навантаження на себе. Тому за весь курс реабілітації одна людина нерідко змінює два чи три різні вироби.
- М’які (еластичні) бандажі дають легку підтримку й компресію, їх використовують для профілактики та на завершальних етапах відновлення.
- Напівжорсткі моделі мають ребра жорсткості, спіральні або пластикові вставки й забезпечують помірну стабілізацію суглоба.
- Жорсткі ортези з шинами чи пластиковими гільзами потрібні для іммобілізації після операцій і тяжких травм.
За анатомічною ділянкою
Кожна ділянка ноги має свої типові «слабкі місця», тому й конструкції виробів відрізняються. Коліно страждає від бокових і ротаційних навантажень, а гомілковостопний суглоб найчастіше підвертається. У таблиці зведено основні види та їхнє призначення.
| Вид виробу | Від чого захищає | Коли доречний |
| Колінний бандаж чи ортез | бокового розхитування, перерозгинання, ротаційних зміщень | ушкодження зв’язок і менісків, переломи біля коліна |
| Гомілковостопний | підвертання стопи, нестабільності в суглобі | розриви зв’язок, переломи кісточок |
| Ортез на стегно й кульшовий суглоб | надмірного згинання, відведення та ротації стегна | після операцій на кульшовому суглобі та верхній частині стегна |
| Ортез для стопи, зокрема AFO | звисання стопи, зачіпання носком під час кроку | парез малогомілкового нерва, деформації стопи |
AFO (ankle-foot orthosis) охоплює гомілку й стопу та утримує стопу приблизно під прямим кутом. Саме цей ортез найчастіше рятує ситуацію, коли після поранення людина не може підняти носок і ходить, високо закидаючи ногу. Без такої підтримки зростає ризик спіткнутися й упасти навіть на рівній підлозі.
Спеціалізовані вироби для бойових травм
При складних пораненнях стандартний бандаж із полиці часто не підходить. Нога після кількох операцій має інший об’єм, рубці, ділянки зниженої чутливості, а іноді й вкорочення чи деформацію. Тут застосовують шарнірні ортези, у яких фахівець виставляє кут згинання і поступово його збільшує, ортези при звисанні стопи та компресійні чохли для формування кукси перед протезуванням. Якщо жоден серійний виріб не сідає як слід, ортез виготовляють індивідуально за гіпсовим зліпком або 3D-скануванням кінцівки. Такий ортез точно повторює рельєф ноги й не тисне на рубці.
Роль бандажа на різних етапах реабілітації
Бандаж не обирають раз і назавжди. Він змінюється разом зі станом пацієнта, і загальна логіка проста – від жорсткої фіксації до мінімальної підтримки. Терміни кожного етапу визначає лікар, орієнтуючись на рентгенконтроль, стан ран і м’язів.
Ранній період
У перші тижні після поранення чи операції головне – не нашкодити. Жорсткий ортез захищає місце перелому, зшиті тканини та металоконструкції від небажаних рухів і випадкових ударів. Завдяки йому людина може вставати й пересуватися з милицями, не чекаючи повного зрощення. Це важливо, адже тривале лежання загрожує тромбозами, пролежнями та швидкою втратою м’язової маси.
Відновний період
Коли рана загоїлася, а кістка набула первинної міцності, жорсткий виріб змінюють на напівжорсткий або шарнірний. У шарнірному ортезі фізичний терапевт поступово відкриває кут згинання, наприклад, на кілька градусів за раз, відповідно до протоколу лікаря. Паралельно триває лікувальна фізкультура, робота з рубцями й тренування ходи. Ортез дозволяє виконувати ці вправи без страху, що суглоб «поїде» вбік.
Повернення до активності
На завершальному етапі на зміну ортезам приходять м’які еластичні бандажі. Їх одягають на тренування, довгу ходьбу, під час повернення до служби чи роботи, коли навантаження на ногу зростає. Постійно носити такий бандаж уже не потрібно, і від нього відмовляються поступово, скорочуючи час носіння. Так м’язи й зв’язки знову вчаться тримати суглоб самостійно.
Як правильно підібрати бандаж при бойових травмах
Вибір ортеза після бойового поранення – командна робота. Травматолог знає, що відбувається з кісткою і металом усередині ноги, лікар фізичної та реабілітаційної медицини складає загальний план відновлення, а фізичний терапевт бачить, як людина рухається щодня. Протезист-ортезист перетворює ці вимоги на конкретний виріб, знімає мірки та підганяє його. Коли хоча б одна ланка випадає, ризик помилки помітно зростає. Під час підбору фахівці звертають увагу на кілька критеріїв.
- діагноз і поточний етап реабілітації;
- точний розмір за замірами обхватів кінцівки в зазначених виробником точках;
- матеріал, тобто гіпоалергенність, повітропроникність і зручність гігієни;
- можливість регулювати ступінь фіксації та кут згинання;
- сумісність із рубцями, ранами, що загоюються, і металоконструкціями;
- чи може людина самостійно одягати й знімати виріб.
Останній пункт часто недооцінюють. Якщо пацієнт має пошкоджену руку або не може дотягнутися до застібок, найкращий ортез просто лежатиме в шафі. Тому зручність щоденного користування варто обговорити з фахівцем ще до купівлі.
Правила носіння та типові помилки
Як носити правильно
Навіть ідеально підібраний бандаж може нашкодити, якщо носити його як заманеться. Шкіра після поранень і операцій тонка, місцями знижена чутливість, і людина може просто не відчути, що виріб натирає. Тому кілька простих звичок краще виробити з першого дня. Вони забирають кілька хвилин, але вберігають від пролежнів і зайвих візитів до лікаря.
- дотримуватися режиму носіння, який призначив лікар, не збільшуючи і не скорочуючи його самовільно;
- одягати бандаж на тонкий бавовняний шар, якщо це дозволяє конструкція;
- щодня оглядати шкіру під виробом, особливо в ділянці рубців і кісткових виступів;
- поєднувати носіння з вправами, а не замінювати ними ЛФК;
- вчасно міняти зношений виріб, який розтягнувся або втратив жорсткість.
Помилки, яких варто уникати
Більшість проблем із бандажами виникає не через сам виріб, а через неправильне користування. Деякі помилки здаються дрібницями, проте можуть звести нанівець місяці реабілітації. Ось ті, що трапляються найчастіше.
- Самостійний вибір бандажа без консультації фахівця.
- Надто туге затягування, яке порушує кровообіг.
- Постійне носіння без потреби, що призводить до атрофії м’язів.
- Використання виробу не за розміром або чужого бандажа.
- Ігнорування тривожних симптомів, як-от посиніння, оніміння, посилення болю чи набряку.
Якщо нога під бандажем синіє, холоне, німіє або різко набрякає, виріб треба негайно послабити чи зняти. Коли після цього стан не покращується протягом короткого часу, або ж з’явилися сильний біль, підвищена температура, почервоніння чи виділення з рани, слід одразу звернутися до лікаря. Не варто чекати планового огляду, адже йдеться про ознаки порушення кровообігу або інфекції.
Як отримати бандаж: забезпечення для військових і ветеранів
Військовослужбовці, учасники бойових дій і ветерани мають право отримати ортези, протезно-ортопедичні вироби та інші допоміжні засоби реабілітації безоплатно. Механізм визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012 року № 321, до якого регулярно вносять зміни. Спершу потрібно підтвердити медичні показання (залежно від статусу людини це робить військово-лікарська комісія, лікарсько-консультативна комісія або експертна команда з оцінювання функціонування) і отримати індивідуальну програму реабілітації. Далі заяву подають до органу соціального захисту, через ЦНАП або в електронному кабінеті. Можна отримати виріб від підприємства-постачальника або купити його самостійно й оформити компенсацію в межах граничних цін.
У реабілітаційних центрах і військових госпіталях із документами зазвичай допомагають соціальні працівники та фахівці із супроводу ветеранів, тож почати варто з розмови з ними. Окремі ортези, особливо термінові чи індивідуальні, допомагають придбати благодійні фонди та міжнародні програми підтримки. Правила, перелік виробів і пакет документів час від часу змінюються, тому перед зверненням краще уточнити чинний порядок на гарячій лінії Мінветеранів, у соцзахисті або в ЦНАП.
Бандаж як частина комплексної реабілітації при бойових травмах нижніх кінцівок
Бандаж чи ортез – важливий, але допоміжний інструмент. Сам по собі він не поверне силу м’язам і не навчить заново ходити. Результат з’являється лише тоді, коли виріб працює в парі з фізичною терапією, ЛФК, регулярним медичним наглядом і психологічною підтримкою, без якої після бойової травми теж не обійтися.
Якщо звести все до кількох практичних порад, вони прозвучать так. Підбирайте виріб індивідуально і разом із фахівцями, а не за відгуками в інтернеті. Не поспішайте відмовлятися від фіксації, але й не тримайтеся за неї довше, ніж треба. Показуйте ногу лікареві в призначені терміни, навіть коли здається, що все гаразд. Відновлення після поранення нагадує довгий марш, де важить не швидкість, а рівний темп і правильне спорядження на кожному відрізку шляху.
