Від допомоги дитині до покращення життя всієї сім’ї. Як працює послуга раннього втручання

Це партнерський матеріал

Для дитини найважливіші перші 1000 днів життя. Вчені називають це «вікном можливостей». У цей період те, як поводяться з немовлям, як спілкуються з ним батьки та все оточення, закладає основу подальшого розвитку дитини. Саме тому так важливо, щоб поруч із малечею постійно знаходились турботливі та обізнані дорослі. Щоби вони відчували в собі силу доглядати за малям.

Такі прості речі, як годування, ігри, прогулянки мають безліч можливостей для розвитку дитини. Та іноді вони даються батькам важко. А якщо дитина має певні особливості розвитку, то  буденні справи стають викликом для всіє родини. І тут помічною стає послуга раннього втручання.

Що таке раннє втручання?

Це послуга, мета якої — допомогти батькам розвивати дитину від народження до 4-х років, коли маля має певні порушення або є ризик їх виникнення. Разом із родиною працює команда фахівців: логопед, лікар, психолог, фізичний терапевт, соціальний працівник. Попередньо вони пройшли навчання як спеціалісти з раннього втручання. Склад команди підбирається індивідуально і залежить від потреб дитини та родини.

З моменту виникнення у 50-х роках у США і десятки років потому послуга надавалась сім’ям із дітьми, які мають порушення розвитку. Та все нові дослідження показували ефективність напряму для всіх родин, незалежно від того, чи має маля підтверджений лікарем діагноз чи ні. Труднощі і переживання дорослих можуть позначитись на розвитку будь-якої дитини.

Складні життєві ситуації додають дорослим тривог. Тому окрему увагу фахівці РВ приділяють батькам — допомагають їм знаходити внутрішній ресурс, аби ті могли піклуватися про малечу. Щоб відновлювати сили, потрібно мати час «‎для себе».

Первісток у сім’ї чи новонароджений у неповнолітньої матері — це ще кілька поширених ситуацій, де стрес дорослих може впливати на дитину. Звідси, наприклад, постійний плач. Ні годування, ні заколисування — нічого не заспокоює маля. В такому разі спеціаліст РВ шукає підхід, який би дозволив краще розуміти новонародженого та вчасно реагувати на його потреби та сигнали. Враховується й найближче оточення родини: хто, як та в який час може перейняти догляд за дитиною, щоб батьки перепочили.

Зустрічі у звичному для дитини та всієї родини середовищі

Такий підхід дозволяє зберегти ритм життя сім’ї — щоб не виникало стресу ні в батьків, ні в дитини. Передусім є домашні візити. Та крім помешкання, спеціаліст РВ буває з родиною і в громадських місцях. У супермаркеті, транспорті, на дитмайданчику, у парку — скрізь, де батьки хотіли б насолоджуватись часом із малечею, але натомість мають труднощі. Зустрічі проходять щонайменше раз на тиждень.

Розвивальна сила рутини

Годування, ігри, прогулянки, відвідування магазинів, побутове спілкування — тут криється безліч можливостей для розвитку маляти. За словами фахівців раннього втручання, такі передбачувані для дитини ситуації забезпечують повторюваність дій. А для всіх дітей це одна з базових умов набуття нових навичок.

Анна Кукуруза, керівниця «Інституту раннього втручання» та національна тренерка з РВ:

«‎Будь-яка малеча розвивається в рутинах. Наше з батьками завдання — визначити, через які щоденні справи вони можуть розвивати власне маля; як саме ця сім’я, з конкретними викликами і потребами, може організувати свій побут так, щоб зробити життя дитини цікавим і наповненим, і як своє власне життя. Науково доведено, що в кожній звичайній справі, будь то зміна підгузка, годування, купання тощо, є безліч навчальних можливостей для дитини. І ми це використовуємо в ранньому втручанні».

Ольга Ковтун-Стрельнікова, психологиня, фахівчиня «‎Інституту раннього втручання» у Харкові:

«‎У нас є такий метод, як інтерв’ю “Звичайний день”. Батьки розповідають, як проходить їх день з дитиною. Про їхні активності і труднощі. У кожної родини є свої індивідуальні активності протягом дня. У когось може бути окремий час на ігри з татом або коли в гості приходить бабуся, і дитина більше грається з нею. У кожній такій ситуації свої нюанси. І ми, фахівці раннього втручання, разом з батьками розробляємо той алгоритм дій, котрий підійде у їхньому випадку. На кожному етапі враховуємо труднощі та можливості сім’ї».

Раннє втручання в умовах війни — досвід сім’ї з Харкова

Воєнний час впливає на життя всієї родини. А у випадку немовлят і дітей дошкільного віку — може негативно позначитися на їхньому розвитку зараз або в мабутньому. Наприклад, дитина вже вміє розмовляти, але раптом перестала і не реагує на слова батьків. Часто плаче чи була активною, а стала закритою, не зважає на оточуючих. Із проблемами розвитку дитини, які виникли внаслідок війни, теж працюють фахівці РВ.

Родина Кириченко з міста Харків

«‎Я зрозуміла, що з донькою щось не так десь після року. Вона не реагувала на своє ім’я, на звертання: “Дай мені м’яч, принеси ляльку” — жодної реакції. Просто сиділа мовчки і гралась», — згадує Юлія Кириченко, мама 2-річної Каті з Харкова. Її сім’я отримує послугу раннього втручання вже понад рік.

«Минулого року у вересні я звернулась до невролога, і мені порадили Інститут раннього втручання. Того ж дня домовилась про консультацію. Це було таке щастя, бо тоді в Харкові мало що працювало. Багато спеціалістів виїхали під час війни. А тут так добре склалося. У центрі раннього втручання познайомилась з Ольгою Владиславівною, так і почали працювати разом.
На першій зустрічі ми помітили, що Каті в новому місці некомфортно. Вона хотіла скоріше піти. Фахівчиня розповіла нам про РВ, про домашні візити, як вони проходять. Тому для нас це стало найкращим рішенням. Вдома Каті було дуже комфортно. Граючи, вона навіть не помічала, що з нею займаються. А тим часом вона вже чомусь навчалась. Після кожних відвідин ми обговорювали, що сьогодні зробили, і що я робитиму протягом тижня до наступної зустрічі. І це так підбадьорило нашу родину. Ми знали, до чого йдемо і що в нас все вийде».

Найбільше родину тішило те, з яким темпом малеча всьому навчалася. За півроку Катя наздогнала в розвитку своїх однолітків. Успіхи помічали в усьому: мала та велика моторика, логічне мислення, взаємодія з навколишнім світом. 

«‎Із закритої дитини, яка ні на кого не реагує, вона перетворилась на маленького енерджайзера. Навіть із приготуванням їжі мені допомагає, квіти поливає. Росте маленька помічниця, — радіє мама. — Малює, грає, танцює, фантазує. Робить усе, що вміють діти її віку».

Дівчинка стала менш конфліктною, почала товаришувати з дітьми на майданчику. А це зняло неабиякий тягар з батьків.

«‎Ми з татом дуже щасливі, бо навчилися реагувати на дитячі істерики та зрозуміли, як допомогти малій вийти з цього стану, як зробити, щоб таких ситуацій було менше. Раніше я навіть у душ не могла сходити сама — Катя мене взагалі не відпускала, плакала, кричала. А зараз можемо спокійно залишати малу з бабусею. На дитячому майданчику навчили її ділитися іграшками з іншими дітьми. Вона стала більш доброзичливою. Іще з успіхів — нещодавно нам надійшло запрошення в дитсадок. Скоро підемо на медкомісію і чекаємо зарахування у садочок».

Юля Кириченко зі своєю донечкою Катрею.


Це завершальна частина раннього втручання — програма переходу. Разом із батьками фахівці визначають, куди дитина піде після послуги РВ. Якщо у садочок або інший заклад — тоді працюють над тим, що дитина була соціалізована і готова там до різних активностей.

Раннє втручання допомагає батькам відчути свою компетентність

Пріоритети в роботі визначає сім’я, а спеціаліст виступає як помічник. Саме зусилля батьків та регулярні зустрічі з фахівцем РВ впливають на результат надання послуги. Поступово сім’я та найближче оточення приймають складність ситуації з дитиною. Але й отримують сили, щоб знаходити рішення та долати труднощі. Якщо з’являються питання — фахівці РВ завжди на зв’язку і відкриті до співпраці.

Анна Кукуруза:

«‎У ранньому втручанні основне — це відносини. Між батьками та дитиною, між фахівцями РВ та родиною. Ми не вчимо батьків, що їм робити, а разом створюємо умови, в яких їм буде комфортно, враховуючи особливості дитини. У нас — свої фахові знання, у батьків — свої. Але тільки вони найкраще знають свою дитину, відчувають першочергові потреби. До того ж, у кожної родини свої ресурси, свої сили, своя історія. Якраз на перетині батьківських знань та навичок і досвіду фахівців РВ формується рішення для конкретної ситуації. Певної мірою ми діємо як спостерігачі за життям родини. Направляємо, показуємо, які свої щоденні активності батьки можуть використати задля розвитку маляти».

Батьки зацікавились послугою. Що далі?

Ольга Ковтун-Стрельнікова:

«Батьки можуть зателефонувати нам, написати на пошту [email protected] або прийти й познайомитись особисто. Координоторка послуги вислухає батьків, розповість про раннє втручання. Одразу узгодимо день і час, коли батьки прийдуть з дитиною на першу зустріч. Там вже будуть двоє фахівців. Під час знайомства по запиту родини фахівці визначають, чи дійсно раннє втручання їм допоможе. Або ж порекомендують інший варіант — за профілем уже інших фахівців. Але тільки батьки приймають рішення для подальшого входу в послугу РВ».

Чи можлива допомога онлайн?

За період пандемії цей формат показав свою ефективність. Багато сімей досі отримують послугу онлайн, і це забезпечує її безперервність у будь-яких умовах. Та за можливості бажано провести знайомство вживу. Наприклад, у Центрі раннього втручання в Харкові або в зручному для сім’ї місці. Надалі онлайн/офлайн можна комбінувати в залежності від запитів родини.

А якщо дитина старше 4-х років?

Послуга раннього втручання надається родині з дитиною віком до 4-х років. Якщо дитина старша та якщо батьки занепокоєні і все-таки звернулись до фахівців РВ — без уваги їх не залишать. Координаторка послуги вислухає родину, скерує до інших фахівців і надасть контакти потрібного закладу або спеціаліста.

Раннє втручання доступне по всій Україні

Команди РВ активно працюють у Харківській, Одеській, Закарпатській, Львівській, Вінницькій, Полтавській, Сумській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Сумській, Хмельницькій, Чернігівській, Івано-Франківській, Житомирській областях та в Києві. Фахівчині, котрі працювали у Донецькій та Луганській областях наразі консультують онлайн.

Ольга Ковтун-Стрельнікова:

«‎Поки дитина маленька, поки в перші тижні в мозку формуються нейронні зв’язки. З точки зору нейробіології в цей час діти особливо піддатливі до змін, які можуть як позитивно, так і негативно впливати на них. Тому якщо ви маєте будь-які занепокоєння — не чекайте, звертайтесь до центру раннього втручання. У нас можна зробити скринінг, обговорити свої підозри з фахівцями й отримати допомогу безкоштовно».

 

Офіційний сайт Інституту раннього втручання

Сторінка у Facebook

​​Матеріал підготовлено у межах проєкту «Перспектива для дітей з інвалідністю в Україні», який реалізує ГС «ВГО «Національна Асамблея людей з інвалідністю» у консорціумі з БФ «Інститут раннього втручання», Центр Джерело (м.Львів), ГО «Одеська обласна організація медико-психолого-педагогічної допомоги «Здорове суспільство», КРУ «Обласний центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю», за фінансування SOFT Tulip Foundation та Wilde Ganzen Foundation.

Раннє втручання в умовах війни: історії фахівчинь із Сєвєродонецька, Маріуполя та Харкова

Читайте також

Total
0
Share