Це — рекламний матеріал.
Синдром Золлінгера-Еллісона – це комплекс симптомів, що з’являються через утворення пухлини підшлункової залози або дванадцятипалої кишки, що продукує гастрин. У шлунку підвищується кількість соляної кислоти, що є складовою шлункового соку. Окрім оперативного втручання, спрямованого на видалення пухлини, також проводиться перед хірургічним лікуванням консервативна терапія препаратами — інгібіторами протонної помпи. Відомим представником цієї групи ліків є Омез. Вони зменшують кислотність середовища і полегшують симптоматику. 
Прояви хвороби
Хвороба має симптоми, що характерні для багатьох захворювань шлунково-кишкового тракту, через які її можна сплутати з іншою патологією. Серед таких проявів слід відзначити:
- нудоту;
- блювання;
- біль у животі;
- рідкі випорожнення.
Одним з основних маркерів, що допоможе відрізнити синдром Золлінгера-Еллісона від багатьох хвороб, що мають подібні симптоми, є часті рецидиви та ускладнення, які виникають навіть після проведеної противиразкової терапії. Хворі на цю патологію скаржаться на постійний біль у ділянці шлунка, що не пов’язаний з прийомами їжі. Утворюється багато виразок у шлунку, дванадцятипалій кишці, тонкому кишківнику. Порушується робота органів травлення. Біль у шлунку може бути різним за інтенсивністю, але найчастіше має постійний характер. Через підвищену кислотність у хворих виникають печія та відрижка, блювання. Змінюються випорожнення — вони стають рідкими, виділяється багато калових мас з домішками жиру. Поступово у пацієнтів виникає анемія, знижується маса тіла та погіршується самопочуття. Встановити хворобу лише за симптомами неможливо, тому для постановки діагнозу та своєчасного початку лікування необхідно звертатися до лікаря. Спеціаліст проведе всі необхідні діагностичні заходи та індивідуально призначить терапію. 
Лікування патології
Головним методом терапії хвороби є оперативне видалення пухлини. Але у передопераційному періоді або при неможливості визначення розташування пухлини для лікування широко використовують інгібітори протонної помпи. Це має наступні переваги:
- ця група лікарських засобів дозволяє знизити продукцію соляної кислоти у шлунку, що дозволяє знизити кислотність та загоїтись дефектам на слизовій оболонці шлунку;
- це запобігати утворенню нових дефектів епітелію;
- консервативне лікування дозволяє знизити біль та нормалізувати характер випорожнень хворих;
- якщо у пацієнта визначаються низькі рівні гемоглобіну, додаватися до комплексу лікування можуть препарати заліза.
Метою хірургічного лікування є видалення пухлини, що продукує гастрин. Після операції видалену пухлину передають на гістологічне дослідження, щоб виключити злоякісний процес.
