Радянська влада не дозволяла згадувати його імені, у 2013 році Михайло Добкін назвав його фашистом, а у Харкові розпалився скандал після бажання чиновників прибрати меморіальну дошку на його честь.
Сьогодні — 114 річниця зі Дня народження видатної постаті українській історії: почесного доктора Харківського університету і Могилянки, президента Української Вільної Академії Наук у США, академіка НАН України та професора Гарварду Юрія Шевельова.
Доля й науковий доробок цього історика української літератури, славіста-мовознавця та літературного критика є непростими та сповненими протиріч. Втім, його праця вражає: усього Юрій Шевельов створив приблизно 900 літературних робіт.
«Те, що Грушевський зробив для української історії, я зробив для української мови», — писав Шевельов про себе.
У 1941–43 роках Шевельов завідував кафедрою української філології. Під час окупації він займався наукою. З нацистами не співпрацював, бо ненавидів як фашизм, так і більшовизм. Він мав повне право назватися «фольксдойчем», адже народився в сім’ї етнічних німців із прізвищем Шнайдер, і лише згодом змінив прізвище. Це могло врятувати родину від голоду і страждань, але вчений не зробив цього.
Від 1952 року Шевельов жив і викладав у США, викладав у Гарвардському та Колумбійському університетах, ставши найвідомішим славістом на Заході.
Йому вдалося науково довести, що українська мова бере початок із VII, а завершує формування — у XVI сторіччі.
Впродовж довгих років учений був персоною нон грата в СРСР.
За 93 роки життя він об’їздив півсвіту, але містом, яке лишилося в його серці, Юрій Шевельов називав саме Харків.
У 2013 році харківська влада на прохання вчених дозволила на головній вулиці міста встановити меморіальну дошку нашому видатному землякові Юрію Шевельову. Проте згодом чиновники передумали, а тодішній голова Харківської ОДА Михайло Добкін назвав науковця «фашистом».