Питання підтвердження права власності на нерухомість залишається одним із ключових для мешканців тимчасово окупованих територій Харківської області. Особливо — для тих, хто набув право власності до 2013 року, коли ще не працював Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП), а всі дані зберігалися виключно у паперовому вигляді в архівах БТІ.
Станом на початок 2026 року частина територій Харківської області залишається під тимчасовою окупацією. За даними обласної військової адміністрації, мова йде про десятки населених пунктів Куп’янського та Ізюмського районів, що регулярно перебувають у зоні активних бойових дій або фактичного контролю російських військ.
Водночас масштаби руйнувань житлового фонду в області є одними з найбільших в Україні. За різними оцінками, внаслідок повномасштабного вторгнення пошкоджено або зруйновано сотні тисяч об’єктів житлової інфраструктури на Харківщині. Частина з них — на територіях, де доступ до архівів БТІ втрачено через окупацію або фізичне знищення адміністративних будівель під час бойових дій.
Чому важливо підтвердити право власності
Наразі витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є єдиним документом, який офіційно підтверджує право власності.
Реєстрація житла у ДРРП необхідна для:
- отримання компенсацій за державною програмою «єВідновлення»;
- подання заяв до Міжнародного реєстру збитків для майбутніх репарацій;
- запобігання незаконному відчуженню майна окупаційними адміністраціями;
- оформлення спадщини.
Однак для власників нерухомості, які набули право власності до 2013 року, внесення даних до реєстру можливе лише за наявності довідки з архіву БТІ. У багатьох випадках отримати її неможливо — через окупацію населеного пункту, втрату доступу до архівів або їх знищення.
Що робити, якщо доступу до БТІ немає
Якщо архіви БТІ не були евакуйовані, а державний реєстратор відмовив у внесенні відомостей до ДРРП, власник нерухомості може звернутися до суду із заявою про встановлення факту володіння майном.
Судова практика свідчить: рішення часто ухвалюються навіть за відсутності оригіналів правовстановлюючих документів. Для цього можуть використовуватися так звані непрямі докази, зокрема:
- копії технічних паспортів;
- договори купівлі-продажу;
- квитанції про оплату комунальних послуг;
- довідки органів місцевого самоврядування;
- показання сусідів або інших свідків (зокрема ВПО).
Після набрання рішенням суду законної сили державний реєстратор або нотаріус зобов’язані внести інформацію про об’єкт нерухомості до ДРРП — навіть без довідки з БТІ.
Можливі зміни у законодавстві
Спрощення процедури підтвердження права власності передбачає законопроєкт №11440, який наразі очікує розгляду парламентом у другому читанні, повідомляє Павло Фролов.
Документ пропонує дозволити внесення відомостей до ДРРП на підставі паперових правовстановлюючих документів у випадках, коли доступ до архівів БТІ відсутній через війну або тимчасову окупацію території.
У разі ухвалення це може суттєво спростити процедуру для тисяч мешканців Харківської області, чиє житло залишилося на тимчасово окупованих територіях або зазнало руйнувань унаслідок бойових дій.
Публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії.
