Коли мова заходить про жіноче здоров’я, більшість уявляє собі дорогі процедури, недешеві обстеження та захворювання, які все важче лікувати з роками. Але, якщо про здоров’я піклуватися заздалегідь, будете почуватися комфортно й у похилому віці. І для цього не треба витрачати час та гроші на велику кількість лікарів. Про мінімальний «пакет» досліджень, які слід проводити регулярно, розповіла біологиня, медична журналістка, авторка серії книжок «Оптимістично про здоров’я» Дарка Озерна.
Почніть із лікаря, з яким підписали декларацію
Запишіться на прийом та попросіть призначити аналіз крові. Це простий спосіб перевірити, наприклад, чи є в нас якесь запалення, прихована вірусна інфекція, який в організмі запас феритину та чи наявна анемія. Здавати кров на аналіз потрібно дорослим та дітям раз на рік.
Після 40 років обов’язково треба перевіряти в крові рівень глюкози та рівень холестеролу (зробити ліпідограму). Це потрібно для вчасного діагностування атеросклерозу, аутоімунних захворювань та радіоактивних елементів, які нищать щитовидну залозу.
Чим ще корисний похід до сімейного лікаря?
Можна поміряти артеріальний тиск та зробити електрокардіограму. ЕКГ необов’язкова, якщо немає проблем із серцем, особливо молодим жінкам. Якщо ж раптово відчували дискомфорт в районі серця або ставало важко дихати, варто перевіритися. Бо можна проґавити так званий мовчазний серцевий напад (або мікроінфаркт) без типового болю у грудях.
Ці послуги, як і аналіз крові, є безкоштовними, якщо ви підписали декларацію з сімейним лікарем або терапевтом.
Відвідайте стоматолога
Лікування зубів — недешева справа, але потрібна. Якщо зуби вас не турбують, це ще не означає, що проблеми немає і про них можна забути. До стоматолога бажано ходити на огляд раз на пів року. Це допоможе усунути проблеми на ранньому етапі, зекономивши кошти та час на тривале лікування.
Гінеколог — це не лише про секс. Запишіться на прийом до лікаря
Відвідувати гінеколога потрібно незалежно від того, чи живе жінка статевим життям або ні, чи ще є в неї менструація або вже немає. Тут мова не про секс, а про її органи та мікрофлору, роботу тазового дна. Є низка захворювань, зокрема онкологічних, які пізно проявляються і потім важко лікуються. Наприклад, ендометріоз, рак яєчників, рак шийки матки.
Жінкам до менопаузи бажано ходити до гінеколога раз на рік або два (якщо немає скарг). Жінкам після менопаузи — раз на п’ять років. При цьому краще йти до лікаря, якого ви не соромитеся, а він/вона не харасить вас при відповідях на інтимні питання.
Після гінеколога бігти до мамолога?
Ні, якщо у вас немає скарг щодо грудей. Якщо ви прийшли на регулярний огляд до гінеколога, то він має й перевірити стан молочних залоз. Мамолог може з’явитися у житті жінки, якщо вона знаходиться у групі ризику захворювання на рак грудей (жінка старша за 40 років або має родичів, в яких була онкологія) або наявні інші патології. Те саме стосується УЗД молочних залоз та мамографії.
А як щодо візитів до інших лікарів?
Тільки якщо є скарги. Не потрібно зайвий раз робити гастроскопію, якщо не відчуваєте проблем зі шлунком, або перевіряти нирки, коли сечовиділення нормальне та немає набряків. До того ж можна натрапити на недобросовісного лікаря, який обов’язково знайде проблему та призначить дороговартісні аналізи та лікування.
Якщо є скарги на здоров’я, зверніться до сімейного лікаря. За потреби він оформить направлення до спеціаліста вузького профілю. Тоді візит буде безкоштовним. З направленням можна звернутися до будь-якого вузького спеціаліста, який підписав договір з НСЗУ.
Я щороку роблю флюорографію, тож можна не хвилюватися щодо туберкульозу?
От і ні. Флюорографія виявляє розвинену форму хвороби, і може не побачити туберкульоз на ранніх стадіях. Як повідомляє пресслужба МОЗ, найкращим методом перевірки на туберкульоз у світі визнано таргетне обстеження.
Система передбачає, що кожний сімейний лікар матиме скринінг-анкету та за нею визначатиме, чи перебуває пацієнт/ка в групі ризику. Якщо так — направлятиме на додаткове обстеження.
Отут можна більше почитати про те, чому походи до гінеколога мають стати звичкою
Репродуктивній системі жінки шкодять не лише інфекції, які передаються статевим шляхом. Загроза може бути навіть зі стабільним партнером, який може передати жінці вірус папіломи людини від попередньої партнерки, з якою у нього був безбар’єрний секс. У чоловіків цей збудник рідко проявляється. Крім того, є штами вірусу неонкогенні та онкогенні. Останні викликають рак шийки матки.
«Інфекція розвивається не одразу. Від потрапляння вірусу в організм жінки до розвитку раку проходять роки. Інфікування, умовно, могло статися у 20 років, а онкологія виникає у 40. І в цей проміжок можна зробити ПАП-тест і виявити відхилення»
ПАП-тест (цитологічний скринінг) біологиня радить робити не рідше ніж раз на п’ять років і щоразу, коли в житті жінки міняються партнери або наявне зараження. Періодичність перевірок визначає гінеколог.
Ще одна «невидима» хвороба — ендометріоз. При його появі тканина, подібна до внутрішнього шару матки, розростається в інших частинах тіла: маткових трубах, піхві, тазу. Захворювання супроводжується сильним болем внизу живота та сильною кровотечею та рясними місячними. Часто жінки дізнаються, що хворіють на ендометріоз, коли намагаються завагітніти і їм це не вдається.
«Вони йдуть до гінеколога і дізнаються, що в них є рубцювання фаллопієвих труб, і яйцеклітина не може пройти, щоб запліднитися. І виявляється, що ті болючі місячні, які були всі попередні роки, це не тяжка жіноча доля, а прояви ендометріозу», — розповідає Дарка.
Гінеколог жінці потрібен завжди, тільки фокус оглядів трохи зсуватиметься з віком, каже Дарка Озерна. Особливо важливо перевірятися після менопаузи: у цей період загроза появи раку вища, ніж під час репродуктивного віку. По-друге, з віком падає рівень естрогенів і можуть деформуватися або випинатися органи, що викликає дискомфорт.
Разом з тим у молодому віці слід остерігатися перелікування.
«Менструальні цикли коливаються періодично. Бувають різні відхилення від стандарту, які є цілком нормальними. Наприклад, якщо в молодої дівчини під час одного циклу визріло дві яйцеклітини, а під час іншого — жодної, до цього потрібно спокійно ставитися», — пояснює авторка книжок.
Якщо в дівчини під час перевірки виявили «ерозію шийки матки», це не означає, що частина матки була пошкоджена під час сексу або якимись секс-іграшками. Також це не завжди говорить про наявність захворювання.
«Інколи картинка, яку спостерігає лікар в кольпоскоп, означає якраз цитологічні порушення — наявність клітин, уражених вірусом папіломи людини. Коли лікар вперше спостерігає цю „ерозію шийки матки“, одразу робиться ПАП-тест та береться ПЛР-зразок. Якщо клітини здорові, ніяких порушень немає, „ерозія“ — це така даність», — додає Дарка.
А тут — про «зворотний бік» частих мамографій
Дарка Озерна пояснює: «Молочна залоза, як і будь-яка гормонозалежна тканина, може збільшуватися та зменшуватися, а також боліти та набрякати перед менструацією. Чим частіше її перевіряти, наприклад, за допомогою УЗД, тим більше лікар побачить якихось темних плямочок, які потім можуть щезати. Постійні перевірки молочної залози неінформативні та можуть давати хибнопозитивний результат. Коли немає жодних симптомів, гінеколог під час огляду нічого не намацує, не потрібно робити УЗД або мамографію».
Мифы о женском здоровье
