Сьогоднішнє свято — День Конституції — особливе. Кожна держава, яка бачить себе суверенною, має Конституцію. І для України це не данина офіціозу. Наш Основний Закон — фундамент, з нього витікають всі інші закони й нормативні акти, кодекси та рішення навіть найвіддаленішої територіальної громади. Конституція з’єднує і надає соборності нашій державі.
Українці здавна прагнули до самостійності, а її ознакою і є власна Конституція. До речі, однією з перших писаних конституцій європейських країн була саме українська, написана Пилипом Орликом на початку XVIII сторiччя.
Перші паростки конституційного процесу на наших землях сягають часів Київської Русі. Збірник законів «Руську правду» можна вважати первинним сводом: вона декілька сторіч регулювала правове, соціальне та економічне життя на Русі та у пізніших князівствах. У ній кодифіковано карне, торгівельне, спадкове, майнове та цивільне право. «Руську правду» вважають основою правових систем Литви, Польщі, Гетьманщини та московії.
Інші витоки конституційного процесу, історичні пам’ятки правової культури України — «Литовські статути», акти козацької держави «Березневі статті Богдана Хмельницького» та Конституція Пилипа Орлика.
Після поразки у Полтавській битві 1709 року частина Війська Запорізького перебралася до міста Бендери. Там козаки 5 квітня 1710 року обрали гетьманом Пилипа Орлика. Водночас із виборами гетьмана було прийнято й Конституцію, що складалася з 16 статей. Головне — нею декларувалося, що Україна є незалежною державою, вільною від Польщі та московії.
Православна віра була під егідою Константинополя, встановлювалися державні кордони, зовнішньополітичні відносини та внутрішній устрій. Державна влада поділялася на законодавчу — Генеральна Рада, виконавчу — гетьмана та його уряда і судову, Генеральний Суд. Визнавалося право міст на самоврядування.
Подальша історія конституційних процесів — це боротьба українців за незалежну державу та власні права і закони у російській імперії та в радянському союзі.
Наступна спроба оголошення власного Основного Закону відбулася у 1918 році, коли Центральна Рада проголосила Конституцію УНР. Проголошувала державну незалежність і територіальну цілісність, рівність прав громадян, демократичні свободи.
За часів срср в Українській республіці діяло чотири конституції, що були ухвалені у 1919, 1929, 1938 та 1978 роках. Усі вони відтворювали загальнорадянську.
У 1991 році ми отримали власну незалежну державу. Перед українцями гостро постало питання конституційного закріплення суверенітету. Нація чекала на швидке ухвалення Основного закону. Треба було визначити закони суспільного та державного ладу, встановити права і свободи громадянина, порядок дій органів державної влади і місцевого самоврядування.
Проте процес доповнень, змін, редакцій Основного Закону розтягнувся на роки. Йому передувало протистояння президента і парламенту, напруга в суспільстві, складна зовнішня політика. Хлинув нестримний потік проблем: реформи, приватизація, створення армії, економічна нестабільність, побудова нових державних інститутів.
Не сприяла ухваленню Конституцію також макіавеллістична політика парламентаріїв: кожна фракція мала власні погляди на розвиток України, а президент прагнув створити сильну виконавчу владу. За шість років встигли напрацювати аж 15 проектів, всенародно їх обговорити, а під час другого читання внести понад шість тисяч правок. Тяганина з Основним законом погіршувала соціально-економічну кризу.
28 червня 1996 року Україна таки отримала Конституцію, останньою з колишніх радянських республік. У світі її визнали однією з найдемократичніших.
З тої пори змінилось шість президентів, сотні парламентарів, відбулося два Майдана та безліч протестів, почалась і триває війна. Українська Конституція теж змінювалась: аж шість разів, під впливом політичної кон’юнктури.
Ймовірно, після війни в Україні буде нова Конституція, прийнята всім народом. Про це сьогодні заявив президент Володимир Зеленський у привітанні до свята:
«Дорогий Український народе!
Ми потребуємо нової системи, нових правил, нових можливостей.
Ми створимо нову і набагато сильнішу Україну!
Якою бути Україні-переможниці — визначимо всі разом. Так само, як разом захищаємо свободу та незалежність. Це буде справедливо.
Як Конституція закладає основи, ми потребуємо Доктрини для нашої держави. Ясної, не розмитої, сміливої Доктрини. Для України, яка йде до Перемоги. Ця Доктрина має відповідати на всі фундаментальні питання про Україну та наше майбутнє і нам самим, і нашим сусідам, і кожному в світі».
Для багатьох країн світу прийняття Конституції пов’язано з революціями, кривавими визвольними війнами, для інших Конституція стала вирішальним кроком на шляху до суверенітету та процвітання. У наших силах змінити та покращити основоположний, сенсоутворюючий, головний Закон держави. А поки що — з Днем Конституції, Україно!
Президент запропонував перенести Різдво та Покрову