Що сталося
Із весни 2023 року напруженість між Києвом і Варшавою зростає. У травні Польща разом зі Словаччиною, Угорщиною та Болгарією заборонила експортувати українські пшеницю, кукурудзу, ріпак і соняшник.
Польща тоді пояснила це рішення захистом інтересів своїх фермерів, які навесні протестували, вимагаючи від уряду не пускати в країну українську продукцію. Міністра сільського господарства навіть закидали яйцями.
Євросоюзу довелося реагувати, тож 5 червня він запустив запобіжні заходи на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку і соняшнику з України, які згодом продовжив до 15 вересня.
Від 15 вересня Єврокомісія дозволила продаж зерна на всій території ЄС, проте Польща самостійно продовжила заборону та розширила її на українське борошно й корми. Міністр економічного розвитку та технологій Польщі Вальдемар Буда написав у твіттері, що його країна «безстроково забороняє агроімпорт із України в односторонньому порядку».
Україна зреагувала — і подала позов до Світової організації торгівлі.
Яка позиція офіційної Польщі
Польські політики кажуть, що діють виключно в інтересах своїх виборців — місцевих фермерів, які багато втрачають від наявності українського зерна на ринку, а ще — що на ситуацію впливають «українські олігархи».
Речник польського уряду Пйотр Мюллер заявив, що попри позов України до СТО, ембарго на українську агропродукцію продовжиться, бо Польща таким чином захищає свій сільськогосподарський ринок і фермерів.
Риторика інших офіційних осіб була ще жорсткішою.
«Ми посилаємо застереження Києву, аби вони не грали таких нот, які в Польщі підхопили російські тролі та провокатори, котрі радіють, що між нашими країнами посіяно насіння розбрату. Проте не може бути так, щоб українські олігархи керували зерновим ринком Польщі. Перевезення — так, експорт — так, зрив і дестабілізація польського ринку — ні», — зазначив прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький.
Президент Польщі Анджей Дуда під час виступу на Генасамблеї ООН порівняв Україну з людиною, яка тоне і може зашкодити тому, хто її намагається врятувати.
«Ми повинні діяти, аби захистити себе від заподіяної шкоди, бо якщо потопельник заподіє шкоду і втопить нас, він не отримає допомоги. Тому ми повинні подбати про наші інтереси, і ми будемо робити це ефективно та рішуче», — додав Дуда.
На цьому тлі з’явилися заяви, що Польща припиняє постачання зброї Києву, натомість зосередиться на власному озброєнні: про це заявив Моравецький. Дуда пізніше сказав, що ці слова були вирвані з контексту. Варшава не поставлятиме Києву нове озброєння, яке придбала для власної армії, але буде виконувати старі контракти.
Яка позиція офіційної України
В обмін на зняття заборони Єврокомісією Україна пообіцяла контролювати експорт пшениці, кукурудзи, ріпаку й соняшнику до ЄС. Це влаштувало Болгарію та Румунію.
«Такий контроль допоможе запобігти будь-яким викривленням ринку в сусідніх державах-членах ЄС. Зокрема плануємо ухвалити постанову, яка передбачає, що товари, які йдуть в режимі експорту до п’яти держав-сусідів, будуть отримувати верифікацію та погодження від українського Міністерства економіки», — розповів про компроміс прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Але при цьому він зауважив: якщо Польща та Угорщина не скасують ембарго, Україна введе своє ембарго на певні категорії товарів із цих країн.
«Таке блокування також зіграє на руку російському плану влаштувати чергову світову продовольчу кризу. Ми ще раз закликаємо сусідів відмовитися від шкідливих і неправомірних обмежень, від політичного популізму і стати на шлях конструктивного діалогу, від якого насправді виграють всі», — додав Шмигаль.
Зеленський із трибуни ООН також згадав про зерновий конфлікт:
«Тривожно бачити, як дехто в Європі грає в солідарність у політичному театрі, перетворюючи постачання зерна на трилер… Може здатися, що вони грають власну роль, але насправді допомагають підготувати сцену для московського актора».
Україна дійсно негативно впливає на сільськогосподарський ринок у Польщі?
Польські фермери кажуть, що так. Нібито українське зерно дешеве через занижені, порівняно з ЄС, стандарти якості. Це, у свою чергу, змушує ціни на зерно падати. Також у Польщі поширюють думки, що українське зерно шкідливе та може містити заборонені хімікати. Про це, наприклад каже президент Палати сільського господарства Лодзинського воєводства Броніслав Венґлевський.
«Захід знає, що таке українське зерно, і не купує його. Купуємо тільки по-братськи, і нищимо польських фермерів. До війни пшениця в Польщі коштувала 140–160 злотих за 100 кг, а тепер 110–120 злотих/100 кг. Вартість усього значно зросла. Як нам, польським фермерам, заробляти на життя? Хіба що всі хочуть не вирощувати, а захищати українських фермерів, аби вони продавали нам тут зерно. Треба здатись, і тут будуть панувати українці. Правду кажучи, вони не українці, а олігархи із Заходу, які мають землю в Україні», — цитує Венґлевського сільськогосподарський портал CenyRolnicze.
Українська агропродукція дійсно наводнила Європу: якщо у 2022–2023 маркетинговому році ми експортували в ЄС 37% пшениці, то в 2023–2024 маркетинговому році ця доля зросла майже вдвічі, до 62%.
Ми посунули Бразилію з позиції головної постачальниці кукурудзи: 56% цієї культури в ЄС — українські. При тому фактичні обсяги зменшилися: у 2022–2023 маркетинговому році експортували в ЄС 2,1 мільйона тонн, а у 2023–2024 — лише 1,8 мільйона тонн.
При цьому ціни на зерно падають не тільки у Польщі: звіт Єврокомісії про ситуацію на ринку зерна говорить, що зниження цін — не лише польська особливість, пов’язана з великою кількістю українського зерна. Падіння цін на пшеницю — світовий тренд, і насправді ціни не падають, а повертаються до рівня, на якому були до 24 лютого.
Після початку повномасштабного вторгнення ціни на пшеницю різко виросли через невизначеність, яка виникла, бо один із найбільших експортерів світу напав на іншого. Але вже влітку 2022 року, коли запрацював «зерновий коридор», ціни впали. Окрім того, дефіцит українського зерна світ перекриває поставками російського.
У Польщі ж скоро вибори? Може, це все передвиборча гра?
Приблизно 40% польських виборців живуть у сільській місцевості. Тож усім учасникам перегонів треба орієнтуватися на очікування такого численного електорату. Згідно з опитуванням Pollster, 66% поляків виступають за ембарго на зерно з України.
Правляча партія Польщі «Право і справедливість» (PiS) спочатку заявляла, що українське зерно, що продається в Польщі, — це «фейк ньюз». Конкуренти й досі нагадують PiS слова міністра сільського господарства та сільського розвитку Генрика Ковальчика, що польским фермерам краще «притримати зерно».
Ще репутацію PiS підмочило журналістське розслідування — виявилося, що компанії Cedrob і Wipasz S.A. від початку січня 2023 року до середини лютого імпортували так зване «технічне» українське зерно, тобто те, яке йде для корму тварин. Обидві компанії мають зв’язки із «Правом і Справедливістю»: президент Cedrob Анджей Ґодзіковський у 2022 році був членом партії, а Марек Загорський, колишній депутат PiS, входив у наглядову раду Wipasz S.A.
Найактивніше незадоволення фермерів намагається конвертувати в голоси за себе «Конфедерація свободи і незалежності» — альянс кількох правих партій та організацій. «Конфедерація» прямо звинувачує PiS у помилках, закидає, що вона ставить інтереси України вище за польські, а також просуває думку, що США ошукали Варшаву.
«Конфедерація» — одне з головних джерел історій про українських олігархів, які захоплюють польский ринок. В Україні, кажуть представники альянсу, багато великих агрокорпорацій: вони володіють обсягами землі, які недоступні польським фермерам, і не дотримуються вимог ЄС щодо виробництва зерна.
Ще одна улюблена теза «Конфедерації» — ніби українці не вдячні полякам за їхню допомогу.
Дістається правлячій партії також і від інших опонентів. Голова опозиційної «Громадянської платформи» (PO) Дональд Туск заявив, що PiS пообіцяла «допомогти Україні та голодуючим африканським країнам, використовуючи європейські гроші та європейську допомогу». А натомість вона посварилася з ЄС, лається з Україною та підставила польських фермерів.
Чи є шанс на мирне вирішення конфлікту
Шанс є. Україна нещодавно подала Польщі пропозиції щодо ліцензування сільськогосподарських товарів. Польща ще вивчає, але загалом «позитивно оцінює їх», заявив міністр сільського господарства Роберт Телус.
«Нам потрібно заспокоїти ситуацію та розробити механізми, які ефективно забезпечуватимуть, щоб українське зерно потрапляло в ті регіони, куди воно раніше відправлялося та де воно потрібне, а не заповнювало наш ринок», — сказав Телус.
Також він запропонував українському колезі відкликати скаргу до СОТ.
«Міністр Сольський сказав, що обговорить та обміркує це з міністром економіки», — додав Телус.
