У вишах Харківщини розпочався новий навчальний рік. Попри близькість фронту й постійні російські обстріли, область залишається одним із головних студентських регіонів України. За кількістю поданих заяв Харків посів четверте місце після Києва, Львова та Одеси.
Розбираємося, як минула вступна кампанія, яким був конкурс, скільки студентів зарахували та які спеціальності та університети абітурієнти обирали найчастіше.
Вступ під обстрілами
На Харківщині абітурієнтам довелося складати Національний мультипредметний тест в умовах повітряних тривог і загрози обстрілів, проте вступна кампанія відбулася без зривів. У регіоні працювали 43 екзаменаційні центри. Їх облаштували в укриттях, забезпечили резервним живленням, водою та кондиціюванням. Завдяки цьому тестування не переривали під час повітряних тривог.
Наприклад, у Каразінському університеті приймальна комісія працювала неподалік від укриття «ЄрміловЦентр». У разі небезпеки співробітники переходили в бомбосховище та продовжували роботу. Вступні екзамени відбувалися під землею в аудиторіях, оснащених усім необхідним: від інтернету до підйомників для людей з обмеженими можливостями.
«Для нас вступ майбутніх студентів — насамперед соціально-гуманітарна місія, спрямована на збереження української молоді, підтримку права на освіту та формування людського капіталу. І попри всі виклики, університет виконує свою освітню, наукову та суспільну місію. Ми продовжуємо адаптувати діяльність до нових реалій. За п’ять вступних кампаній, які припали на роки повномасштабної війни, університет виробив необхідні безпекові механізми», — пояснив «Накипіло» виконувач обов’язків ректора ХНУ імені В. Н. Каразіна Олександр Головко.
На основну сесію НМТ зареєструвалися понад 16 тисяч абітурієнтів — приблизно на 1,6 тисячі більше, ніж торік. Подавати заяви вступники могли через електронні кабінети, перебуваючи в будь-якому регіоні України чи за кордоном. Під час вступу враховували результати НМТ за 2023–2026 роки.
Заяв побільшало, а набір майже не змінився
На початку вересня до вишів Харківщини зарахували понад 29 тисяч студентів. Харківська ОВА називає їх першокурсниками, але йдеться про дві різні групи. Приблизно 19 тисяч людей вступили на перший курс бакалаврату, ще десять тисяч — на перший курс магістратури.
Для порівняння: у вересні 2025 року ОВА повідомляла про 30 тисяч зарахованих. Оскільки торішню цифру наводили округлено, можна говорити, що цьогорічний набір фактично залишився на тому самому рівні. Водночас вступна кампанія ще не завершилася: університети можуть додатково набирати на контракт, а зарахування триватиме щонайдовше до 15 жовтня. Кількість нових студентів може зрости.
«Люди обирають Харків. Вступна кампанія ще триває. Я думаю, що ця цифра не остаточна — буде ще більше», — сказав голова Харківської ОВА Олег Синєгубов під час зустрічі з журналістами 8 вересня.
Нині в області працює 21 заклад вищої освіти, із них 13 — у змішаному форматі. Загалом у вишах навчаються 99 тисяч студентів, 27 тисяч із них відвідують заняття очно чи частково очно.
Торік ОВА повідомляла про 105 тисяч студентів. Отже, їхня загальна кількість за рік скоротилася орієнтовно на шість тисяч.
Водночас поданих заяв до харківських вишів стало значно більше. Під час основного етапу вступники подали майже 75 тисяч заяв. Торік за той самий період їх було трохи більше за 50 тисяч.
Але кількість заяв не дорівнює кількості абітурієнтів. Одна людина могла обрати кілька університетів і спеціальностей. У 2026 році абітурієнту дозволяли подати до десяти заяв. Взагалі по Україні зареєстрували майже 1,2 мільйона таких заяв — приблизно на 28% більше, ніж торік. При цьому вступників побільшало на 17%: із приблизно 207 тисяч до майже 243 тисяч.
Чому вступники обирають Харків
За словами Олександра Головка, Харків залишається студентським місцем, вищі навчальні заклади зберігають високі місця в міжнародних університетських рейтингах. Перед вступом абітурієнти та їхні батьки найчастіше цікавляться форматом навчання, можливістю відвідувати заняття в безпечних приміщеннях і поселенням у гуртожитках.
Каразінський університет має можливість розміщувати студентів у гуртожитках, утім, масового переїзду молоді з безпечніших областей до прифронтового Харкова поки немає, бо змішаний формат дозволяє навчатися без переїзду. Очні заняття пропонують переважно студентам, які вже перебувають у Харкові чи передмісті. Відвідувати їх можна добровільно. Неповнолітні студенти приходять лише за згодою батьків.
«Випадків відмови від вступу через безпекову ситуацію ми не зафіксували», — зауважив Олександр Головко.
На його думку, вступники обирають харківські університети через їхню репутацію та впевненість, що місто вистоїть. Важливою стала й можливість хоча б частково навчатися очно. Це підтверджує студентка першого курсу медичного факультету ХНУ Ксенія Локтіонова, яка живе та навчається в Харкові.
«Молодь хоче навчатися, хоче навчатися очно. У мене були сьогодні офлайн-пари з анатомії, прийшло цілком дві групи, ніхто онлайн не хоче це вчити. Тобто люди видирають цю можливість — хоч раз на тиждень прийти до університету, посидіти за партами, побачити викладачів, щось пощупати. Це ж медицина, як вона може бути онлайн?», — упевнена дівчина.
В університеті облаштували 3 000 квадратних метрів захищеного освітнього простору. Там проводять практичні й лабораторні заняття, поєднуючи їх з онлайн-лекціями. Та попит на очне навчання вже більший, ніж наявні можливості університету. Студенти Інституту міжнародних відносин і туристичного бізнесу та факультету іноземних мов навчаються у захищених аудиторіях у дві зміни. Тож університет планує розширювати підземний простір.
На Харківщині найчастіше обирали право
В Україні найпопулярнішою спеціальністю другий рік поспіль залишається менеджмент. Цьогоріч він зібрав понад 105 тисяч заяв.
На Харківщині лідер інший — право. За підрахунком «Накипіло» на основі регіонального каталогу вступної кампанії, на цю спеціальність подали приблизно 8,2 тисячі заяв. Менеджмент на другому місці: майже 7 000 заяв. Далі йдуть комп’ютерні науки — 5,3 тисячі, психологія — 4,7 тисячі та філологія — майже чотири тисячі.
До десятки найпопулярніших також увійшли медицина — 3,3 тисячі заяв, економіка та міжнародні економічні відносини й кібербезпека — приблизно по 2,9 тисячі, автомобільний транспорт — 2,4 тисячі та правоохоронна діяльність — понад дві тисячі.
У Каразінському університеті найпопулярнішою стала психологія: подано 1,8 тисячі заяв. Менеджмент зібрав майже 1,6 тисячі, філологія — 1,2 тисячі.
Зміни сталися на природничих спеціальностях: уперше за кілька років більше людей захотіли вивчати фізику, хімію та біологію. Зростає й інтерес до автоматизації, робототехніки, ядерної фізики, ядерної медицини та радіофізики. Олександр Головко пов’язує це з тим, що молодь більше думає про професії, які будуть потрібні для оборони, відбудови та технологічного розвитку країни.
Мінімальний бал — ще не прохідний
Єдиного прохідного бала для всіх харківських вишів не існує. Він залежить від університету, спеціальності, кількості бюджетних місць і результатів інших вступників.
За правилами вступу 2026 року, для участі в конкурсі на бюджет за більшістю спеціальностей потрібно було набрати щонайменше 130 балів. Для права, міжнародного права, міжнародних відносин, публічного управління, медицини, стоматології, педіатрії та кількох інших спеціальностей поріг становив 150 балів. Для фармації — 140.
Але це лише мінімум, з яким можна було подати заяву. Реальний прохідний бал на бюджет часто був значно вищим. Наприклад, за списками на основі даних ЄДЕБО, на праві в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого найнижчий бал вступників на загальних умовах становив приблизно 186. На психології в Каразінському університеті — 168, на медицині в Харківському національному медичному університеті — 154, на комп’ютерних науках у Каразінському — 150.
Це показники окремих конкурсних пропозицій. На інших факультетах чи освітніх програмах тієї самої спеціальності вони могли відрізнятися. Найбільший загальний конкурс був на психології в Каразінському університеті: п’ять претендентів на місце. На медицині в Харківському медуніверситеті — чотири, на праві в Юридичному університеті — три.
Найбільше заяв подали до ХНУ та ХПІ
За рейтингом вишів за кількістю заяв, найчастіше вступники обирали Каразінський університет. За даними університету, на бакалаврат подали 19,4 тисячі заяв. У 2025 році їх було майже 14 тисяч, а у 2024-му — 11 тисяч. Тобто за два роки кількість заяв зросла більш ніж на вісім тисяч.
На магістратуру до кінця серпня подали ще 4,2 тисячі заяв. Загалом на перший курс бакалаврату й магістратури університет зарахував понад п’ять тисяч людей.
Друге місце серед харківських вишів посів ХПІ з понад 12 тисяч заяв. До п’ятірки також увійшли Юридичний університет імені Ярослава Мудрого — 7,6 тисячі заяв, Університет міського господарства імені О. М. Бекетова — 6,4 тисячі та ХНЕУ імені Семена Кузнеця — 6,3 тисячі.
Далі розташувалися Харківський університет радіоелектроніки — 5,8 тисячі заяв, Харківський національний автомобільно-дорожній університет — 5,3 тисячі, Державний біотехнологічний університет і Харківський медуніверситет — приблизно по 4,6 тисячі. До ХАІ подали близько 4,5 тисячі заяв.
Якщо порівняти рейтинги 2025-го та 2026 років, усі десять найпопулярніших вишів Харківщини отримали більше заяв, ніж торік.
У Каразінському університеті цьогоріч відкрили окрему дистанційну форму навчання на деяких факультетах, ця пропозиція зацікавила понад 500 абітурієнтів. Це не те саме, що вимушене дистанційне навчання під час війни. Після скасування воєнного стану студенти денної та заочної форм мають повернутися до звичайного формату, а ті, хто від початку вступив на дистанційну форму, зможуть і далі навчатися онлайн.
У консолідованому академічному рейтингу 2026 року Харківський національний університет посів шосте місце в Україні, а ХПІ — тринадцяте.
Молодь дорослішає швидше
За спостереженнями Олександра Головка, під час цієї вступної кампанії самі абітурієнти спілкувалися з приймальною комісією активніше, ніж їхні батьки. Вони запитували про умови вступу, змішане навчання, безпечні аудиторії. Водночас молодь уважніше вивчала самі освітні програми: які предмети викладатимуть, хто з викладачів працює на факультеті та які можливості надасть обрана спеціальність.
«Це покоління, яке дорослішало під обстрілами й переходами онлайн і офлайн. Вони демонструють більшу самостійність і вміння адаптуватися», — говорить виконуючий обов’язки ректора.
За його словами, вступники вже не просто обирають спеціальність із привабливою назвою. Вони намагаються зрозуміти, де зможуть отримати якісну освіту та як використають її після завершення університету.
Водночас робити остаточні висновки про плани нового покоління студентів у Каразінському поки не поспішають. Щороку університет опитує першокурсників про їхню мотивацію, очікування та плани. Таке дослідження проведуть через два-три місяці після початку навчання, коли студенти встигнуть познайомитися з університетом.
Першокурсниця Ксенія запевняє — виїзд за кордон навіть не розглядала, і це її особисте рішення:
«Я подавала заяви в п’ять ВИШів, і всі вони в українських містах: це Харків, Полтава, Дніпро та Одеса. Планую бути медичним працівником. Яким, говорити ще зарано: попереду шість років навчання та інтернатура, поки схиляюсь до дерматології, а там подивимося. За свій курс можу точно сказати: молодь хоче вчитись і жити в Україні».
Попри обстріли, повітряні тривоги і близькість фронту, вступна кампанія на Харківщині відбулася без зривів. Кількість зарахованих студентів — приблизно на рівні минулого року, тобто цьогорічна вступна кампанія в регіоні не стала гіршою за торішню. Харків залишається одним із чотирьох головних студентських центрів України навіть під час війни.
