13 вересня в Харкові понад 50 представників громади, бізнесу, культури, освіти та експертної спільноти обговорили, яким може стати центр міста в майбутньому.
Під час «Асамблеї спільного майбутнього» учасники та учасниці обговорювали дослідження, зіставляли його зі своїм досвідом та спільно розробляли пілотні проєкти, які можна втілити найближчим часом.
На події представили результати дослідження середмістя, проведеного командою Urban Reform у межах проєкту «Харків: Спільне майбутнє». Воно показало, що центр значною мірою випав із повсякденних маршрутів містян, а безпека залишається базовою умовою для повернення людей. Різні групи містян мають відмінні уявлення про те, яким має бути центр: від тихого зеленого простору до активного культурного та подієвого середовища. При цьому набережна та природні території є одними з небагатьох точок спільного бачення;
За результатами дослідження, Харків наразі більше ностальгує за втраченим, ніж має чітке бачення майбутнього. Водночас жителі та жительки міста хочуть впливати на зміни та долучатися до їх організації.
Після експертної сесії учасники та учасниці працювали у чотирьох майстернях, присвячених різним вимірам майбутнього центру Харкова. Спершу вони уявляли різні сценарії міста 2036 року, визначали суперечності між ними та ключові обмеження, а потім поверталися до конкретних кроків, які можна зробити протягом року або найближчих 90 днів. Пілотні проєкти розробляли з урахуванням безпекових умов.
Наприклад, учасники запропонували створити зелені маршрути з доступом до набережної міста для людей. На думку фахівців, це вирішить питання розірваності зелених зон, які розкидані по місту. Потрібно здійснити аудит доступності річок, виділити ділянки, де можна буде тестувати експериментальні простори.
Для збереження різноманіття закладів вищої освіти та статусу Харкова як студентського міста й осередку науки, учасники запропонували створити неформальну платформу для спілкування та обміну досвідом між закладами. Насамперед це можна зробити на базі громадянського суспільства або, наприклад, на базі Харківського IT-кластеру.
Також важливо проводити сканування існуючих та зруйнованих будівель для збереження архітектурної спадщини. Місту потрібно знайти стратегію меморіалізації: як, не ретравматизуючи людей, давати можливість пам’ятати трагедії, які відбувалися на об’єктах, і давати розуміння того, крізь що пройшли люди в цих місцях під час війни. Серед напрацьованих ідей — створення музею міста.
Для розвитку культурного життя учасники пропонують створити застосунок, де будуть зібрані усі культурні події на рік загалом та деталі на найближчий місяць. А ще — податися на конкурс «Харків: європейська столиця культури 2033 року», щоби посилити імідж культури міста та спроможності організацій, які працюють у цій сфері.
Надалі Urban Reform збере напрацювання асамблеї у фінальний документ, який опублікує на сайті проєкту.
