Процес переходу церков та релігійних громад із Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) до Православної Церкви України (ПЦУ) триває вже кілька років і є частиною ширших суспільних, правових і політичних трансформацій в Україні.
Історичні передумови
Важливий етап цього процесу почався ще після отримання автокефалії Православної Церкви України у 2018 році. Тоді створення ПЦУ стало сигналом для частини громад, що вони можуть відійти від юрисдикції Московського патріархату та стати частиною незалежної української православної спільноти. Після початку повномасштабної війни у 2022 році процес активізувався: багато громад і священників публічно заявили про бажання розірвати зв’язки з церквою, пов’язаною з Москвою.
Скільки громад перейшло
За даними OpenDataBot, з початку повномасштабної війни і до кінця 2025 року понад 900 релігійних громад в Україні офіційно змінили юрисдикцію і перейшли з УПЦ МП до ПЦУ. Пік переходів припав на 2023 рік, значними за динамікою були також 2024 та 2025 роки. Найактивнішими в переходах залишаються громади у центральних та західних регіонах України.
Законодавчий контекст
Важливим чинником впливу на цей процес став закон України, який забороняє діяльність релігійних організацій, пов’язаних з Російською православною церквою. Він передбачає визначення зв’язку з РПЦ, проведення експертиз та можливі судові рішення щодо заборони діяльності таких структур. Водночас на практиці юридичні процедури тривають довго, і значна частина процесів ще не завершена.
Чому громади переходять
Перехід церков — це не лише юридичне питання. Це, насамперед, питання ідентичності, безпеки та соціальної довіри. Частина громад мотивує своє рішення патріотичними міркуваннями, бажанням дистанціюватися від інституції, яка асоціюється з державою-агресором. Впливає також суспільний запит, позиція місцевих громад та підтримка з боку вірян.
Перешкоди
Попри активну динаміку, процес залишається непростим. Він потребує зборів парафій, юридичного оформлення, зміни статутів, що може тривати місяцями. У багатьох громадах немає одностайності, виникають конфлікти та судові суперечки. Частина церков продовжує приховувати фактичну належність до Московського патріархату, що ускладнює контроль і відкритий облік.
Що далі
Процес переходу церков демонструє поступове усвідомлення українською спільнотою важливості релігійної незалежності та розриву з московським впливом. Водночас він показує, що духовні та суспільні зміни потребують часу, дискусії та правової підтримки. Попри законодавчі обмеження, сотні церков досі працюють у статусі структур, пов’язаних із МП, але все більше громад ухвалюють усвідомлене рішення приєднатися до Православної Церкви України.
