У новому випуску програми «Психотерапевтична п’ятихвилинка» психотерапевтка Наталія Завгородня розповіла, як почати нову справу, коли страшно.
У сучасному світі відкрито всі шляхи. У будь-якому віці з будь-якого рівня ми можемо опанувати нові професії, почати власну справу та глобально — принципово нове життя. Проте часто буває так, коли навіть за умови набуття найкращих знань, підтримки близьких і друзів, стартового капіталу й реальних пропозицій нової роботи нам не вдається почати нову сторінку свого життя. Зробити той найголовніший крок надзвичайно складно.
Сьогодні з’ясуємо, що насправді заважає почати нове життя та як допомогти собі рухатися вперед.
Нагадаємо, що спротив будь-яким змінам — це нормальне явище. Невідомість — навіть омріяна — усе одно містить у собі багато загроз. Еволюційно ми впевнилися: нове — часто небезпечне, а отже викликає закономірну тривогу. Тож ваші страхи та тривога цілком нормальні. Прийміть це.
До того ж ми стикаємося ще з так званим внутрішнім спротивом. Це наш захист від змін і трансформації.
Внутрішній спротив будується, по-перше, на наших настановах. Наприклад, щоб досягти чогось після сорока років, треба докласти надзвичайних зусиль. По-друге, на страхах — зробити помилку, утратити гроші, провалитися в очах оточення. Насправді в кожного свій фундамент для внутрішнього спротиву. Основується він на так званій вторинній вигоді — підсвідомо наявній причині залишатися в поточних обставинах і не робити кроку вперед. Можна спробувати самостійно пошукати, що тримає вас і не дає рухатися, чесно й відверто відповівши собі на запитання: «Що незворотно я втрачу, якщо ризикну діяти?».
Що ж робити, коли реалізація мрії зовсім близько? Обов’язково поверніться до своєї мети. Що спонукало вас опанувати нову справу або відкрити бізнес, або радикально змінити ваш фах? Пропишіть це. Максимально деталізуйте. Кожну наступну думку формулюйте, відповідаючи на запитання: «Навіщо мені це?». Наприклад: «Я хочу відкрити власну кав’ярню. Навіщо мені це? Щоб забезпечити собі вільний графік роботи. А це мені навіщо? Щоби більше часу приділяти собі. Це для чого? Щоб покращити якість життя». Що довшим виявиться цей ланцюжок, то краще.
Пам’ятайте: зміна діяльності — це також до певної міри і зміна ідентичності. Через свою професійну ідентифікацію ми багато що можемо говорити світу, своєму оточенню і навіть самим собі. І це не завжди легко — бути відкритим для настільки кардинальних змін.
Нагадайте собі, навіщо вам саме такі зміни? Максимально точно опишіть себе в новій ролі. Чим вона приваблює вас? Яким саме фахівцем ви хочете бути, тобто які характеристики та риси стануть найважливішими саме для вас? Хто ваша цільова аудиторія? Які здібності й навички ви вже маєте, щоб заявити про себе? У чому ваша перевага?
Нам може здаватися, що нове ніби відбирає в нас попередні досягнення. Змінити сферу діяльності, коли за плечима вже багато успіхів, іноді складно саме через це. Правда в тому, що до старого ми завжди можемо повернутися. Новий досвід, хай які результати принесе, аж ніяк не відбирає в нас попередніх здобутків. Щоб полегшити це розуміння, іноді варто поступово входити в нову діяльність, зберігаючи впевнений фундамент під ногами завдяки тому, у чому вже досягнуто професійного рівня. І найголовніше — ні на хвилину не забувати: це ваше життя. Ніхто не проживе його замість вас. Яким воно буде — вирішувати тільки вам. Тут і зараз.