Бойові машини піхоти «Бредлі» виробляють у США, і там їх називають легкими танками. Завдяки цим машинам наші військові на передовій досягають неймовірних результатів.
Марія Малєвська і Олександр Бринза з’їздили до 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» на Авдіївський напрямок, щоби побачити «Бредлі» на власні очі та дізнатися, на що здатна ця техніка.
Маленьке побите село по дорозі на Авдіївку. Зустріч із нашими героями призначена біля сільмагу — екіпаж БМП «Бредлі» повертається з бойового виїзду. Гудіння «Бредлі» ні з чим не сплутаєш, він дуже не схожий на решту техніки. Говорить Олександр — командир екіпажу, невисокий і худорлявий чоловік років 55.
«До цього я воював на БРДМах і на БМП-1. Якщо їх порівнювати з “Бредлі”, якщо мені скажуть знову сісти у БРДМ або БМП, 25 год тюрми хай дають! У житті не сяду! Техніка — просто бомба. Підривався на мінах, прилітали по мені КАБи, “Гради”, попадав під фосфор. Машинка просто вогонь! Я вам так скажу: я не знаю, хто придумав цю машину, але вона годиться і для евакуації, і для доставки піхоти, і для логістики. Ця машина… я не знаю… формула життя!».
Розробили «Бредлі» американські конструктори у 70-80 роках минулого століття, це основна бойова машина піхоти механізованих військ США. Ви точно бачили «Бредлі» на кадрах війни в Іраку. Машина досить швидка як для важкої техніки, маневрена, але головне — це захист та озброєння.
Навідник Олексій, який служить лише пів року, показує своє робоче місце:
— Оце моє головне знаряддя праці, гармата.
— Який калібр у вас?
— 25-й, це 25 міліметрів.
— Так, щоби для цивільних було зрозуміло, для ураження чого такий калібр?
— Ну, танк воно не пробʼє, хоча всі, мабуть, бачили відео, як з цієї гармати розбирали танк Т-90.
Ці кадри вже стали легендарними, а той січневий бій під Авдіївкою точно увійде в історію російсько-української війни. Екіпаж «Бредлі» 47-ї бригади зупиняє на полі бою російський танк Т-90М «Прорив», найсучасніший та найпотужніший танк у російському війську. Башта танку крутиться навсібіч, екіпаж нічого не може зробити, не може через це і вистрибнути, танк врізається в дерево, добивають Т-90 вже з FPV. І все це — 25-міліметровими набоями.
Є ще бронебійні, хоча 25 міліметрів — це радше не набої, а патрони, поправлять згодом досвідчені військові. І навідник Олексій, і механік-водій цього екіпажу Костянтин донедавна не мали жодного армійського досвіду.
Костянтин останні роки працював садівником. Пішов до війська за сином і невісткою — ті служать у третій штурмовій, на сусідніх позиціях під Авдіївкою. Зараз, каже, бачаться частіше, ніж удома.
«Крайній виїзд був дуже тяжкий. Ми забирали хлопців з позицій під обстрілами, вдень — це краще вночі робити, але була безвихідна ситуація. І коли ми вʼїжджали, було повідомлення про звук вертольота. Це було найскладніше, тому що ми розуміли, шо ми — найбільш пріоритетна ціль на полі бою. Більше техніки не було, а хлопців було потрібно вивезти. Ми впорались, вийшли».
Продовжує навідник Олексій. Його цивільна професія — промисловий альпініст:
— У нас вже потрапляв снаряд з танку, на мінах ми підривалися — і живі. І просто впритул до кацапів приїжджали, щоб забрати свою піхоту.
— Впритул це скільки?
— 10 метрів, 5 метрів. Прям до окопів, в які вже заліз противник, підʼїжджали, бо там наші хлопці ще лишались. Це, мабуть, єдина машина, яка могла вберегти наші життя в обставинах, в які ми потрапляли. Ніяка радянська БМП нас би не витягла з тих ситуацій.
Завдяки чому «Бредлі» такий прохідний і міцний? Олексій показує, як захищена машина:
«Оце його рідна броня — це просто алюмінієва пластина. Вона вже витримує снаряд радянського БМП, 30-міліметровий. А оце вже додатковий захист. Спеціальна американська система, називається BRAT [Bradley Reactive Armor Tiles, реактивна броня]. Вона вибухає при потраплянні снаряду і відштовхує снаряд від себе».
Максимальна заявлена швидкість «Бредлі», якщо по рівній дорозі, — 60 кілометрів на годину. Звісно, полями та ґрунтовими дорогами тут, під Авдіївкою, швидкості набагато менші. Вояки жартома називають цей БМП «таксі до поля бою». Говорить командир екіпажу Олександр:
«Піхота в салоні навіть не розуміє, що надворі відбувається. Нас міномет криє, а в нас такі відчуття, що просто хтось пальчиком постукав, потарабанив. Я у цій машині дев’ять разів потрапляв у такі ситуації, що якби на БМП був, я з вами би зараз і не познайомився!».
Коштує один «Бредлі» 3 мільйони 166 тисяч доларів. Це інформація станом на 2022 рік, коли Сполучені Штати заявили, що передадуть Україні 50 таких БМП. У ремонті машини невибагливі, каже головний сержант взводу технічного забезпечення Олександр. Він саме підʼїхав зустріти машину з бойового завдання й забрати на профілактику.
Оглядають та підлатують БМП після кожного виїзду — від цього залежать життя екіпажу і піхоти, яку вони везуть. Керовані авіабомби, КАБи, під Авдіївкою зараз лягають рясно:
— З досвіду — від 3–4 разів на день і більше.
— Які це КАБи, пів тонни?
— Починаючи з 250 кілограмів до 1,5 тони. У принципі, падає все. Ну, оце щойно прилетів КАБ.
Атак менше не стало, кажуть оборонці, але відчувається: противник знесилений, хоч і не припиняє штурмувати. Та після відходу Сил оборони з Авдіївки має переваги. Говорить механік-водій екіпажу Костянтин:
«Може, закінчуються люди, може, вони видохлися. Раньше хвилі були наче більші. Хоча в один день менше атак, в інший день більше. Я не сказав би, що щось змінилося, нам складніше трохи стало, тому що тепер в них є висоти, з яких вони можуть працювати ПТУРами по нас. Це гірше. Все решта — вони наступають, ми відбиваємося. Ми тримаємо оборону. Ми заставляємо їх платити високу ціну за свій наступ».
«Є бажання цим фудтраком об'їхати весь Крим». Як годують бійців «Маґури»
Як працюють артилеристи і стабпункт на Бахмутському напрямку
