30 вересня в Україні відзначають Всеукраїнський день бібліотек. Та бібліотеки — це не лише полиці з книжками: тут знайомляться з новими історіями й авторами, знаходять улюблені твори та діляться ними з іншими.
До цього Дня ми зібрали матеріали медіа «Накипіло» про книжки, читання, бібліотеки та літературний Харків.
«Тепер діти весело проводять тут час»: як децентралізація змінила бібліотеки Нової Водолаги
Комп’ютери, нові книжки, майстеркласи, ігрові зони та навіть бібліоняні: у Нововодолазькій громаді бібліотеки перетворюють на цікаві простори, де хочеться проводити дозвілля. Зміни почалися з дитячої бібліотеки в Новій Водолазі: вона разом із місцевою школою мистецтв започаткувала проєкт «Табір вихідного дня», спрямований на модернізацію.
Як децентралізація змінила бібліотеки Нової Водолаги, скільки грошей вкладали в їхнє оновлення та чому діти почали частіше проводити там час — читайте в матеріалі медіа «Накипіло».
«Ми зарано почали ховати паперову книгу та бібліотеку»: проєкт «Схід Читає»
У 2019 році письменники та діячі культури долучилися до проєкту «Схід читає», щоб підтримати бібліотеки та повернути до них читачів. Сергій Жадан, Андрій Курков, Євген Положій та інші говорили про оновлення бібліотечних фондів, зустрічі з авторами та перетворення книгозбірень на культурні простори.
Чому паперову книжку зарано списувати з рахунків і як бібліотеки можуть об’єднувати людей навколо літератури — читайте в цитатнику медіа «Накипіло».
Микола Хвильовий: літературний Харків 1920-х
У 1920 роках Харків був одним із центрів українського літературного життя. На Сумській працювали редакції та видавництва, у кав’ярнях зустрічалися письменники, а у квартирі Миколи Хвильового на Римарській говорили про літературу, мистецтво й нові ідеї.
Разом із науковою співробітницею Харківського Літмузею Мариною Куценко медіа «Накипіло» пройшло місцями, пов’язаними з Хвильовим. У репортажі можете послухати про ВАПЛІТЕ, літературні осередки міста й Харків того часу.
Як волонтери повертають українські книги на деокуповану Харківщину
Після деокупації Харківщини волонтери почали повертати українські книжки в громади, де бібліотеки були зруйновані, а частину літератури росіяни вилучили. Книжки привозили в Ізюм, Балаклійську, Куп’янську та інші громади, а там, де бібліотек не залишилося, — роздавали просто на вулицях.
В Ізюмі на місці пошкодженої бібліотеки облаштували дитячий книжковий хаб. Кошти на його відновлення разом із друзями зібрав італійський волонтер Марко Родарі — онук письменника Джанні Родарі. На відкритті дітям передали тисячу книжок.
Як українська література поверталася на деокуповану Харківщину та чому книжки стали важливою частиною відновлення громад — читайте в матеріалі медіа «Накипіло».
Весна, блекаути, книжкові клуби: харків’яни — про культуру читання під час війни
Навіть після масованих обстрілів і під час блекаутів харків’яни продовжували приходити до книгарень та збиратися у книжкових клубах. Дехто був готовий іти на зустріч пішки, коли в місті не працювало метро, а хтось під час відключень світла вперше за кілька років знову купував книжку.
Як війна змінила культуру читання у Харкові, чому книжкові клуби стали місцем для спілкування й підтримки — читайте в матеріалі медіа «Накипіло».
Спалення книг: як знищують історію. Як осередки національної культури, бібліотеки, архіви та книгарні України стали мішенню російської агресії
Книжки та бібліотеки знищували протягом століть — від давніх книгозбірень до масових спалень літератури в нацистській Німеччині. Разом із ними намагалися стерти знання, історичну пам’ять і культуру цілих народів.
Сьогодні росія продовжує цю практику в Україні. Через обстріли та окупацію зруйновані й пошкоджені сотні бібліотек, горять друкарні та книжкові склади.
Як у різні часи знищували книги та чому вони ставали мішенню для режимів і загарбників — читайте в матеріалі медіа «Накипіло».
Книги проти обстрілів: як Харків рятує українську культуру під час війни
Попри обстріли та втрати, Харків у 2025 році був одним із центрів українського книговидання. Водночас війна загострила проблеми бібліотек: сотні книгозбірень в Україні пошкоджені або зруйновані, а старі архіви списують значно швидше, ніж поповнюють новими книжками.
Як підтримати харківських видавців, чим наповнювати бібліотеки та як перетворити їх на сучасні простори для громад — про це говорили видавці, бібліотекарі та представники влади на «Літературному ярмарку» в Харкові. Читайте в матеріалі медіа «Накипіло».
«Українці — не варвари, ми не палимо книжки»: Олена Рибка, шеф-редакторка видавництва Vivat
Харківські видавництва продовжують друкувати книжки попри російські обстріли друкарень, загибель їхніх працівників і постійні ризики для книжкової галузі. Цю розмову з шеф-редакторкою Vivat Оленою Рибкою медіа «Накипіло» опублікувало після удару по «Фактор-Друку» в травні 2024 року.
У матеріалі Олена Рибка розповідає, як Vivat працює під час повномасштабної війни, як змінився попит на українські книжки та чому російськомовні видання у видавництві вирішили не знищувати. Читайте статтю на нашому сайті.
