У 2025 році в Україні зареєстрували 1 344 кримінальні правопорушення за легалізацію майна, що майже у чотири рази більше, ніж у 2021 році, і майже у п’ять разів більше, ніж у 2019. Загалом прокуратура опрацювала 3,3 тисячі проваджень за відмивання грошей торік. З яких 595 обвинувальних актів передали до суду, а підозри отримали 832 людини. Більше за половину справ починали розслідувати ще в минулі роки.
Опендатабот повідомляє про 12 мільярдів 350 мільйонів гривень легалізованого майна, проте всього 590 мільйонів арештували. Так сталося, бо для арешту слідству необхідно довести зв’язок активів із конкретним злочином, що на початкових етапах розслідування складно.
До суду у 2025 році дійшло 45 відсотків проваджень. Це більше, ніж у 2020–2021 роках, тоді доходило лише кожне четверте провадження.
Довести саме легалізацію майна складно: слідству потрібно підтвердити не лише факт злочину, а й звідки активи, куди вони пішли далі й навіщо приховували їхнє незаконне походження.
Найбільше проваджень відкрила Національна поліція — 61 відсоток від усіх справ. Ще 16 відсотків розслідувало Бюро економічної безпеки, 11 відсотків — Державне бюро розслідувань, 7 відсотків — Національне антикорупційне бюро України.
Лідерами по встановленню сум стали Бюро економічної безпеки й Національне антикорупційне бюро: разом вони виявили понад десять мільярдів легалізованих активів — це 81 відсоток від загальної суми.
Такі справи стали краще розслідуватися після змін у законодавстві в 2020 році. Якщо раніше для розслідування про відмивання коштів потрібно було спочатку довести основний злочин й отримати рішення суду, то тепер стаття про відмивання коштів дедалі частіше використовується як додаткова, у справах про корупцію, економічні та інші тяжкі злочини.
