Українські дослідники зі станції «Академік Вернадський» зафільмували в нічному небі перламутрові хмари. Раніше їм вдавалося зафіксувати таке явище в Антарктиці тільки під час сходу та заходу Сонця. А цього разу — на тлі сяйва Місяця.
Перламутрові хмари утворюються у стратосфері на висоті 15–30 кілометрів. Там, за температури -50 °C і нижче, волога замерзає та утворює дрібні кристали льоду. Завдяки ним промені світла розщеплюються на кольорові складові (мова про іризацію). Про це повідомляє Національний антарктичний науковий центр.
Удень Сонце занадто сильно освітлює небо, тому кольори хмар майже непомітні. Коли воно опускається за горизонт, нижні шари атмосфери темнішають, а стратосфера ще залишається освітленою. Завдяки цьому перламутрові хмари стають добре помітними.
«Сяйво Місяця діє як джерело світла на чорному тлі. Тому перламутрові хмари видимі людському оку поруч зі світилом. Водночас спостерігати таку красу біля “Вернадського” доводиться нечасто, адже небо тут здебільшого затягнуто “звичайними” тропосферними хмарами. І близько 300 днів на рік з них йдуть опади», — йдеться в повідомленні.
