Пам’ятаєте, як на початку повномасштабного вторгнення ми та наше оточення здебільшого перейшли на геть «нелітературну мову», часто дивуючи не тільки тих, хто поряд, а й самих себе? Обставини вимагали шукати захисту, і кожен порався як міг.
Та мова може бути зброєю. І якщо зараз почитати звіти «Мадяра» стає непереливки через свою «неосвіченість» у мовному питанні, бо то є вишукане сучасне мистецтво.
У День української писемності та мови ми вийшли у центр Харкова та поцікавилися у харківців, чи знають вони українську лайку, та чи користуються нею у побуті.
