Розповідаємо, як коронавірус вплинув на український туризм і де відпочити у Харківській області.
Цього року закордонних подорожей стане на третину менше, ніж у 2019-му. Всесвітня туристична організація ООН прогнозує, що через спалах COVID-19 індустрія обмежиться мільярдом туристів. У 2019 році офіційно подорожували 1,4 мільярда людей.
З першим послабленням карантину в окремих державах і містах збільшилась захворюваність коронавірусом. Авіакомпанії частково скасовують рейси, туристичні оператори відтерміновують «гарячі» путівки. Хоча знаходяться й ті, хто пропонує поїхати до Європи у липні-серпні.
Перелік країн, після подорожі до яких необхідна обсервація
Потреба у туристах значна. За підрахунками Всесвітньої туристичної організації ООН, зниження попиту на міжнародні подорожі може позбавити роботи 100–120 мільйонів співробітників сфери обслуговування. Глобальній мережі загрожує втрата від $910 мільярдів до $1,2 трильйонів експортної виручки.
Принаймні до кінця літа більшість українців, які планували відпочинок, залишилися без омріяної відпустки на морському узбережжі Італії, у горах Грузії чи між фіордами Норвегії. Країни хоч і відкривають кордони, але посилюють перевірки. Тож пакуємо наплічник і збираємося на кемпінг за місто або автівкою до Азовського моря.
Український туризм у цифрах
Оцінити туристичні потоки в Україні складно. Дехто подорожує самостійно і орендує житло без посередників. Ресторани, готелі, хостели і перевізники менш показові, бо ними користуються усі.
«Формально основою для статистики є звітність суб’єктів туристичного бізнесу, — пояснює радник Центру економічної стратегії Дмитро Горюнов. — У 2018 році туроператори й агенти обслуговували по внутрішньому туризму майже у десять разів менше людей, ніж по виїзному — 457 тисяч осіб проти 4 мільйонів. За інформацією Держстату, протягом 2016–2018 років спостерігалось зростання кількості готелів, зайнятого персоналу та продажів. У 2018 році цією діяльністю займалися 1,8 тисяч юридичних осіб і 6,4 тисячі ФОПів. Кількість зайнятих склала понад 45 тисяч працівників, а продажі сягнули понад 15 мільярдів гривень».
Остання статистика Мінекономрозвитку — це також звіти ліцензованих туроператорів за 2018 рік. Для подорожей у межах України вони продали 28,8 тисяч путівок вартістю близько 216 633 гривень. Протягом року їх послугами скористалися 186 200 українців, з яких 16 700 — діти. У 2017 році путівок надали більше — 38 600, а подорожуючих було менше — 157 900 осіб.
Як нам повідомили у Харківській обладміністрації, за п’ять місяців 2020 року місцевий бюджет з туристичної сфери отримав 4 006 252 гривень.
Рекордно тривале цвітіння сакур відбулось майже без туристів
Активно про внутрішній туризм заговорили нещодавно. Хоча Сашко Шершун, голова асоціації фахівців туристичного супроводу Закарпаття, вважає, що попит з’явився у 2000-х. Коли Словаччина, Угорщина та Польща вступили до Шенгенської зони, українцям стало важче туди їздити, і вони відкрили для себе рідні закутки.
«Після анексії Криму попит на поїздки до Закарпаття збільшився, бо регіон став популярним для короткострокових відпусток. Раніше хтось із Києва або Харкова їхав на травневі свята у Крим, бо там море. Зараз пріоритетними напрямками у цей період стали Одеса, Львів, Івано-Франківська область і Закарпаття», — говорить Олександр Шершун.
Малосніжна зима на Закарпатті не принесла багато туристів. Зазвичай невдалий холодний сезон компенсувався теплим. З кінця квітня готелі Ужгорода та Мукачева не пустували. Подорожі продовжувалися до середини жовтня. Цьогоріч, згадує Олександр, через специфічну погоду місцева сакура цвіла рекордні три вікенди. Однак не всі змогли її побачити.
«У період цвітіння сакур помічав машини на київських і харківських номерах, тобто люди подорожували самостійно, бронювали квартири або зелені садиби. Це ніде бюджетно не відобразилось, — додає Олександр Шершун. — На мій погляд, 30–40% задіяних у туристичному бізнесі людей до кінця карантину вийдуть з цього ринку і переорієнтуються на інший, якщо вже цього не зробили. Вони не готові сидіти без роботи і змушені продавати або змінювати бізнес».
До щорічного паломництва на Говерлу — найвищої точки українських Карпат — додалися відвідини Мармароського масиву, говорить Богдан Фаштриха, організатор комерційних походів. До карантину він водив у гори групи по 8–9 туристів. За 3 000 гривень маєш харчування, триденний супровід гіда, трансфер від залізничного вокзалу до старту походу та назад. Прокат групового спорядження для польової кухні та рафтингу теж входить у вартість. Одна з причин полярності такого туру, на думку Богдана, поява прямого сполучення з Києва до містечка Рахів Закарпатської області.
«У бік Мармаросів стали кращими дороги, у тому числі до села Ділове. Зараз більше українців мають автівки та можуть до нас завітати. Якби залізниця працювала до самого Ділового, інфраструктура значно змінилася б. Але це той випадок, коли низи не можуть, а верхи не хочуть. Ніхто не хоче відремонтувати колію і запустити новий потяг, а місцеві жителі не усвідомлюють, що туризм став би класним поштовхом для розвитку їхнього села», — вважає гід.
Його підтримує Олександр Шершун:
«Залишається відкритим питання комфортного залізничного й авіасполучення. Щоб із Закарпаття по дорозі на Схід люди не тряслись 27 годин у потязі, а перелетіли за декілька годин», — наполягає він.
Хороші дороги як стимул подорожувати
Можна скільки завгодно іронізувати про колоритну особливість вітчизняних доріг, але без них повноцінний розвиток внутрішнього туризму неможливий.
Минулого року за кошти державного бюджету відновили 789 500 кілометрів доріг. Ремонт коштував 20 мільярдів 525 мільйонів гривень. Найбільше пощастило Запорізькій області — там комунальники реконструювали 128 300 кілометрів. Далі лідирують Вінницька область — 90 600 кілометрів і Харківська — 55 300 кілометри.
Инфографика: Виктор Пичугин
Міністерство інфраструктури заявило, що, попри пандемію, у 2020 році планується оновити ще 4 000 кілометрів автомобільних шляхів. На реконструкцію і будівництво передбачено 31 мільярд 528 мільйонів 105 тисяч гривень.
Один із відремонтованих напрямків у Харківській області — траса «Чугуїв—Мілове», по дорозі у Куп’янськ. У місті з майже 400-літньою історією збереглася сцена, на якій працював драматург Марко Кропивницький. Тут жив і навчався режисер Володимир Оглоблін, а 16-річний художник Ілля Рєпін розписував місцеву церкву. До передмістя Куп’янська приїжджають шанувальники активного відпочинку — сплавів на байдарках по річці Оскіл і ночівлі у кемпінгу біля водосховища.
«Як у кожному місті, у нас безліч проблем — треба ремонтувати дороги, будинки. Розвиток туризму у цьому плані — засіб поповнення міського бюджету і вирішення цих проблем. Ми зосередились на водних маршрутах на байдарках. Наразі розробляємо PR-програму в інтернеті, щоб зробити ці місця впізнаваними», — пояснює виконувач повноважень міського голови Куп’янська Валерій Говоров.
Він каже, що попитом користується місцевий яхт-клуб із катерами та яхтами. До карантину бронювання у готелях були розписані максимум на два тижні вперед, а сьогодні — більше, ніж на місяць.
Де відпочити у Харківській області
В Обласній програмі з розвитку культури, туризму та нерухомої культурної спадщини для водного відпочинку виділяють 56 водосховищ, 2 500 ставків, 500 озер і 131 річку. Доповнюють їх такі туристичні об’єкти, як Кицівська пустеля і «Співочі тераси».
У документі згадується мережа «Гостинні садиби Харківщини», куди входить 37 старовинних садиб. Також є архітектурні пам’ятки — Шарівський палац, парк «Наталіївський», палацово-парковий комплекс «Старомерчанський», садиба якого зруйнована після пожежі. Додайте ці місця до свого переліку веломаршрутів вихідного дня.
Цілорічно у регіоні можна скористатись послугами альпінізму, скелелазіння, джампінгу, політати на дельтапланах і парапланах, поїздити верхи на конях, спробувати гірськолижний відпочинок.
На південній околиці Харкова, на мисі правого берега річки Уди, знаходиться Донецьке городище — археологічна пам’ятка, датована XI століттям. Ці пагорби підійдуть для пікніку або кількаденного походу з палатками. Шанувальники зеленого туризму зустрічаються на стежках Національних природних парків «Слобожанський», «Дворічанський» і «Гомільшанські ліси».
На території останнього п’ятий рік поспіль відбудеться NametFest 15–16 серпня, під час зорепаду Персеїди.
«Зазвичай ми починали готуватись ще у лютому. Тепер це буде скоріше фестиваль на мінімалках, якщо взагалі відбудеться. Більшого за два місяці не зробиш, — говорить співзасновник NametFest Микола Грім. — Ресурсів значних зараз немає, щоб робити масовий захід. У наших партнерів фінансові труднощі. До того ж під час карантину не хочеться ризикувати і бути „розсадником” вірусу“».
Великий концерт довелося скасувати. Команда розмірковує, де знайти ресурси на достатню кількість санітайзерів, як налаштувати звук, щоб лекції чули ті, хто знаходиться подалі від сцени. Сподіваються на партнерські проєкти з туристичними операторами та допомогу Зміївської районної адміністрації. Поки що невизначеність переважає.
Під час карантину Микола продовжує досліджувати Харківську і сусідні області на машині. Він проводить одноденні походи та поїздки до нетипових туристичних місць. За минулі два місяці поповнив перелік майже 200 об’єктами.
«На кордоні Запорізької та Донецької області знайшов місцину а-ля Нова Зеландія. Серйозно, поки там блукали, було відчуття, ніби зараз хоббіти почнуть бігати довкола. Біля Мелітополя є Кам’яна могила, а там їх безліч. Наче не в Україні знаходишся. Офігенне місце», — ділиться враженнями Микола.
У Дніпропетровській області він натрапив на Солоне озеро, водоспад, каньйон і садибу, чиї власники запрошували покататись на конях. А під Чугуєвом, по дорозі на Есхар, у лісових хащах знайшов покинутий табір з величезними кам’яними бюстами Маркса та Леніна. Такий собі «парк комунізму».
«Бум на внутрішній туризм уже є. Тим паче кордони переважно закриті, і люди вирішили досліджувати свою країну. Далі це, як сніжний ком — один поїхав, розповів друзям про палац, музей, просто класну природу, і потім вони поїхали разом. І так кожен починає кататись. Улітку ця тенденція лише зросте», — гадає Микола Грім.
Міністерство охорони здоров’я радить українцям утриматись від закордонних поїздок. Якщо наважились на подорож, медики нагадують, що після повернення з епіцентрів епідемії треба обов’язково побути на двотижневій самоізоляції.
