Соціальні мережі стали невід’ємною частиною нашого життя. Вчергове передивляючись оновлення та спостерігаючи за життям знайомих і незнайомих людей, чи ви відчували, що ваше життя не таке повне та насичене, як у інших? Якщо так, можливо, у вас FoMO (акронім від англійського «fear of missing out»): синдром втраченої вигоди. Це нав’язливий стан, коли людина боїться пропустити цікаву подію або хорошу можливість і постійно відчуває занепокоєння або тривогу з цього приводу.
Спробуйте відповісти на ці запитання, аби дізнатися, чи це раптом не про вас:
- Чи боїтеся ви пропустити важливі новини або події?
- Чи вважаєте, що в інших людей життя цікавіше та насиченіше?
- Чи хочете ви подобатися людям і отримувати їхнє схвалення?
- Чи можете ви спокійно проводити час без соціальних мереж?
- Чи відчуваєте ви дискомфорт, коли телефона або ноутбука немає під рукою?
Якщо на більшість питань ви відповіли «ні», немає про що хвилюватися. Якщо кількість відповідей «так» і «ні» були рівними, варто замислитись: чи не забагато часу ви приділяєте соціальним мережам. Якщо ж на всі питання ви відповіли «так» — поговоримо про синдром втраченої вигоди.⠀
Це поняття описав маркетолог Ден Герман ще у 1996 році. Для людей із синдромом втрачених можливостей характерною є фраза «усі, крім мене». Вони щиро впевнені, що десь відбувається щось цікавіше та важливіше. В результаті виникає постійне прагнення до соціальної активності (при цьому зміст події неважливий), до знайомств із людьми та бажання отримати їхню увагу та прихильність, до демонстрації життя у соціальних мережах.
Під час війни ми особливо боїмося пропустити різні можливості, не встигаємо взяти участь у всіх благодійних ініціативах, поєднати приватне життя, ефективність на роботі та волонтерство. Зайшовши у соціальні мережі, бачимо, що хтось може одразу і все.
«Хтось, але не я. Я не задоволений собою. Я не задоволений своїм життям». Синдром втрачених можливостей — якраз про це. Про перманентне знецінення та невдоволення власними рішеннями, досягненнями, поведінкою та життям загалом.
Що ж робити, якщо ви відчуваєте такі переживання та прояви у себе? Надважливим є усвідомлення проблеми та розуміння, що спроба відволіктися від реальності в соціальних мережах лише погіршує ситуацію.
Як собі допомогти?
Займіться гігієною соціальних мереж. Намагайтеся залишити виключно ресурсний, надихаючий, корисний контент. Найкраще, якщо це будуть реальні, відомі вам люди або організації.
Не підглядайте за тими, кого не знаєте особисто, чиє життя видається неприродньо правильним та радісним. Відпишіться від усіх, з ким порівнюєте себе та своє життя.
Контролюйте час, який ви проводите в інтернеті. Використовуйте обмеження в телефонах, таймінг, чіткий розклад відвідування соціальних мереж.
За можливості варто відмовитися від соцмереж на певний проміжок часу. Це дозволить по-новому подивитися на їхній зміст.
Занотовуйте власні досягнення та результати у щоденник або в нотатки у телефоні. Намагайтеся дякувати собі за успіхи.
Зверніться до реального соціального життя: друзів, приятелів, колег та усіх, хто поряд.
Важливо пам’ятати: не все, чим займаються ваші реальні друзі та френди, потрібно і вам.
Послухати подкаст можна на радіо Накипіло:
