Харківські школи мають переоформити свої статути до 28 вересня 2022 року.
Оновлені статути у харківських школах допоможуть навчальним закладам у повному обсязі використовувати автономію. Це означає, що керівництво школи зможе самостійно розподіляти ресурси, укладати договори з постачальниками та вирішувати, які витрати є першочерговими, не узгоджуючи кожний крок з відділами освіти.
«Уже кілька років свідомі батьки борються з поборами в школах, коли збирається готівка на забезпечення господарських потреб закладів. Як ми не намагалися комунікувати з місцевою владою, вона нас не чує та не задовольняє потреби в повному обсязі», — розповідає голова Ради Харківської Реформаторської Коаліції, голова ГО «Благосвіт» Катерина Святець.
Ситуація мала би почати змінюватися два роки тому, коли набув чинності Закон «Про освіту», яким передбачена фінансова автономія навчальних закладів. Для цього треба, аби кожна школа прийняла відповідні зміни до власного статуту. За законом, документ має бути переоформлений до 28 вересня 2022 року, але чим скоріше це станеться, тим швидше школи зможуть отримувати кошти, самостійно ними розпоряджатися, мати власну бухгалтерію та звітувати перед батьками учнів. Також у новому статуті можуть бути прописані нові механізми роботи навчального закладу, які дозволять покращити взаємодію керівництва школи з батьками та громадою. Основні положення мають підвищити рівень контролю за діяльністю навчального закладу та за дотриманням принципів прозорості у фінансових звітностях.
«Статут навчального закладу — це його маленька Конституція. За цим документом кожний навчальний заклад має власні важелі та повноваження щодо впливу на питання фінансування. На сьогодні директор школи — підконтрольна особа. Незважаючи на те, що він є розпорядником навчального закладу, всі дії він має погоджувати з інстанціями вищого рівня», — каже юрист Костянтин Карелов.
За його словами, директори шкіл мають право ініціювати зміни до своїх статутів у відповідності до закону, а вносить їх лише власник навчального закладу. У Харкові це — міська рада. Тож директор має обгрунтувати зміни, які хоче внести до статуту, а мерія — їх узгодити.
Також закон передбачає створення наглядової ради. Вона не є контролюючим органом, але перевіряє ті чи інші рішення або слідкує за їхнім виконанням. Наглядова рада не втручається безпосередньо в навчальний процес, але може надавати рекомендації. Щодо районних управлінь освіти, то за законом вони мають перетворитися на так звані сервісні центри. Тобто обслуговувати учбові заклади та допомагати їхнім керівникам виконувати свої функції.
