З кінця серпня жителі Харкова й області скаржаться на запах паленого, а також на дим у повітрі. Як розповів начальник Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області Артем Астахов, це через велику кількість пожеж на Харківщині. За минулий тиждень, згідно з даними рятувальників, у регіоні сталося майже 500 загорянь в екосистемах. Серед них понад 20 — це загоряння лісів. Одна з наймасштабніших лісових пожеж вирує в Оскільській громаді на Ізюмщині, куди її принесло з Донецької області. Вогонь охопив майже 5 000 гектарів, знищивши велику площу лісу. У селі Студенок через лісову пожежу згоріло 250 будинків. Евакуйовано понад 600 людей.
Чим загрожує здоров’ю людини вдихання диму від лісових пожеж, наскільки сьогодні погіршилася якість повітря, на що саме скаржаться харківці й харківки через це, а головне — як можна уберегтися та зменшити наслідки для людського здоров’я — про все це у прямому денному етері на Радіо «Накипіло» говорили з Євгенією Блокадзе, лікаркою-пульмонологинею, кандидаткою медичних наук і доценткою катедри пропедевтики внутрішньої медицини Харківського національного медичного університету.
До лікарів почали звертатися пацієнти, які раніше почувалися добре.
«Під час таких активних та агресивних пожеж, які ми нині спостерігаємо на Харківщині, відбувається викид у повітря шкідливих речовин, що утворюються у результаті фотолізу, озонолізу або гідролізу, окиснення. Ці сполуки утворюють над містом іще більш агресивні для здоров’я людини речовини», — розповіла лікарка-пульмонологиня Євгенія Блокадзе.
Зокрема, у повітря потрапляє багато різноманітних фотооксидантів, серед яких — озон, органічні пероксиди й нітрати, оксиди нітрогену, карбону, альдегіди, кетони, феноли тощо.
На що скаржаться люди
За словами лікарки, продукти згоряння спричиняють набряк слизових оболонок і різь в очах. Людина може відчувати запаморочення і знепритомніти. Серед найпоширеніших симптомів — швидка стомлюваність, дратівливість та інші різні реакції нервової системи на ці подразники. З боку дихальної системи виникає стиснене дихання, починає дерти в горлі, виникає кашель, загострення хронічних захворювань дихальної системи, серед яких бронхіальна астма та хронічні обструктивні захворювання легень. Запах диму впливає також на серцево-судинну систему. Підвищується артеріальний тиск, у групі ризику — пацієнти з артеріальною гіпертензією та ішемічною хворобою; виникає аритмія, з’являється біль у грудях. Можуть з’явитися інші ознаки кисневого голодування.
«Дуже часто пацієнти озвучують загальні скарги, серед них — слабкість, нудота, повільна реакція і сонливість, які вони ні із чим, окрім смогу, пов’язати не можуть», — підсумувала Євгенія Блокадзе.
Правила, які допоможуть зберегти здоров’я під час смогу:
Не провітрювати оселю у нічний і вечірній час. Бо спадає температура і смог розстеляється ближче до землі та швидко потрапляє до квартири. Тому в періоди лісових пожеж провітрювання потрібно здійснювати в час, коли температура піднімається.
Якщо в помешканні є вентиляція, її потрібно вмикати. Також потрібно вмикати витяжку під час приготування їжі. Якщо є можливість, провітрювати приміщення після душу й сушіння випраного одягу.
Обмежити використання дезінфекційних і знежирювальних засобів, а також засобів для видалення накипу. Ці речовини містять у своєму складі шкідливі для здоров’я хімічні сполуки. Побутові мийні засоби можна замінити білим оцтом, господарським милом і харчовою содою.
Під час проведення ремонту варто уникати використання клею, лаків, фарб або якихось хімічних сполук для обробки деревини чи текстилю.
У період пожеж і смогу не варто користуватися аерозолями. Зокрема, обмежити ароматичні свічки та різноманітні пахощі.
Стежити за роботою газової плити, котлів та камінів і не додавати інших негативних факторів в оселю.
За потреби використовувати індивідуальні засоби захисту — респіратори або тканинні маски. Це також уповільнює потрапляння до дихальних шляхів забруднювальних речовин. До речі, лікарка нагадала, що будь-яку маску можна використовувати не більш ніж дві години.
Уникати надмірного фізичного навантаження.
«Коли закінчаться ось ці тривалі пожежі, ми знову повернемося до наших звичок. Ми знову будемо провітрювати на ніч, але тепер, коли ввечері дихати важче, ніж удень, ми маємо цього уникати», — підсумувала лікарка.
