Харківська письменниця Анна Гін відреагувала на російські атаки на Харків, які забрали життя п’ятьох людей. Далі — пряма мова авторки.
Чергова пекельна ніч у Харкові.
Ми сьогодні не спали, навіть не лягали. Перший потужний вибух пролунав близько одинадцятої вечора. Я сиділа за комп’ютером, писала текст для жіночого журналу. Раптом стіни здригнулися, усе тіло пронизала до болю знайома вібрація.
Почалося.
«Балістична ракета по багатоповерхівці», – коротко написав офіційний телеграм-канал. У вікнах нашого двору, наче за командою, засвітилися лампи. Далі кожні п’ять хвилин – нові подробиці: вибух припав між житловими будинками в сусідньому районі, поранена дванадцятирічна дівчинка, шістдесятирічна жінка, сорокачотирирічний чоловік…
Попередньо: росія вдарила по Харкову ракетою «Іскандер».
Кількість постраждалих зросла до одинадцяти осіб. Вибито понад тисячу вікон, горять дев’ять автомобілів на парковці.
О другій ночі оголосили «відбій повітряної тривоги». Поки ми телефонували знайомим, які живуть у районі вибуху, поки заспокоювали собак і вкладали дітей, у Харкові почало світати.
О пів на п’яту ранку — нове повідомлення: на місто йдуть російські ударні безпілотники. І відразу, майже без паузи:
У Харкові було чутно вибух.
Другий вибух у Харкові.
Третій вибух пролунав у місті.
Четвертий вибух у Харкові.
Нові удари також припали по житлових будинках. Горить кілька під’їздів, падають перекриття. Під завалами — люди, повідомляють рятувальники.
Загинув один чоловік. П’ятьох людей забрала швидка, серед них десятирічний хлопчик. Під обваленими бетонними плитами чути голоси людей.
Шоста ранку. Рятувальники дістають з-під завалів тіло півторарічної дівчинки. Загиблий чоловік — її тато. Мама жива. «Їй потрібна допомога психологів», — пише співробітник швидкої.
Восьма ранку, нове повідомлення: «щойно з-під завалів дістали тіло шістнадцятирічного хлопця».
Наразі відомо про чотирьох загиблих та вісімнадцятьох поранених. Ще п’ятеро людей вважаються зниклими безвісти.
«Пукін хоче миру», — з усмішкою повідомив нам учора найвпливовіший чоловік планети. Стелячи червону доріжку перед тираном.
Скажіть це в обличчя молодому хлопцеві-рятувальнику, який годину тому діставав тіло немовляти з-під бетонної плити. Скажіть це матері, якій «потрібна допомога психолога».
Усе, що нам, українцям, справді зараз потрібно, — це зброя. Більше ми вже нічого не просимо й не чекаємо. Ні співчуття, ні розуміння, ні санкцій.
Господи, дай нам сил. Світе, дай нам зброю. Ці дві молитви вже стали рівнозначними.
P.S. Поки писала текст, у місті знову оголосили повітряну тривогу. А офіційний телеграм-канал повідомив, що знайшли тіло ще одного загиблого. П’ята смерть за ніч.
