Жити у постійному стресі, яким ми завдячуємо країні-агресорці, складно. А новини здебільшого ще й додають переживань. Іноді так хочеться відволіктися та залипнути на чомусь позитивному. Ми зібрали цікаві матеріали у підбірку.
Де пломеніла юність харків’ян
Цей матеріал — своєрідна подорож у часі. Згадуємо, як харківська молодь збиралася в центрі міста в обладунках або міфічних костюмах, аби відтворити якусь історичну битву; як Геннадій Кернес і чиновники боролися з клубом, як «Черчіль» притягував панків, реперів і поетів. І як же без музики для занурення в атмосферу.
Читати, де тусувалася молодь у 90-х, нульових та десятих, і що таке «Квадрат», «Стометрівка» та «Хоббітка».
Автор матеріалу: Віктор Пічугін
«Чим важчий шлях — тим цінніша вершина». Альпіністка Антоніна Самойлова
Антоніна Самойлова — перша українка, яка піднялася на восьмитисячник Манаслу в Гімалаях. Висота вершини сягає 8 163 метрів. За всю історію на Манаслу побував 21 українець, але до Антоніни — жодної жінки.
Спортивний шлях альпіністка розпочала п’ять років тому. Кожне сходження вона присвячує рідним та усім військовим. Її батько та брат боронять Україну. Тоня каже, у найважчі моменти її рятує філософія батька: що б не трапилося — зберігай оптимізм.
Інтерв’ю з цікавою спікеркою — за посиланням.
Авторка матеріалу: Альона Нагаєвщук
Краса липневого Харкова у восьми світлинах
Вечірнє місто прекрасне. Особливо коли погода не похмура. Рожево-золотаві хмари на фоні Держпрому, відблиски зірок у річці та набережна у тепло-жовтому світлі ліхтарів. Спіймали один із чудових липневих заходів сонця і не тільки. Зазирайте у фоторепортаж.
Фотограф: Павло Пахоменко
Не х**, а патичок. Наскільки добре ви знаєтеся на українській лайці
Чи лихословите ви у побутовому спілкуванні? Якщо так, наскільки вишуканою та різнобарвною є ваша вимова? Українська лайка багатогранна (те, що її не існує — неправда). А скільки разів дупа та дефекації вживаються в різних варіаціях! Наша журналістка покопирсалася в українському матюччі та відібрала цікавенькі екземпляри: «Що за бздури меле ця маруха? Шляк би її трафив, матері її ковінька!».
Погодьтеся, іноді не обійтися без слівця, міцного, як портвейн «777». Пропонуємо щиро посміятися та поповнити «сварниковий запас», пройшовши тест.
Авторка тесту: Аліка Піхтерева
«Просто хочу, щоби ми швидше перемогли»: як волонтерять діти Харківщини
У волонтерства немає віку, як і незначних справ. Підлітки Максим і Кіра допомагають військовим: як відчувають і можуть. Він збирає кошти на потреби ЗСУ в селі Високий, а вона стала підсилюючими руками для волонтерів у Харкові.
За п’ять місяців Максим зібрав 16 000 гривень і має подяку від бійців 107-го батальйону Маріупольської окремої бригади ТрО. Кіра зробила сотні заготовок для окопних свічок, а ще допомагала дорослим у плетінні маскувальних сіток. Зазирайте в історію чудових дітей.
Текст та відео: Анна М‘ясникова, Ігор Лептуга
Харківські прем’єри Федецького: початок українського кіно
Перше кіно російської імперії було харківським, а першим режисером, оператором і кіномеханіком — фотограф із Харкова Альфред Федецький.
У грудні 1896 року в приміщенні міського оперного театру (нині Обласна філармонія) Федецький провів перший в Україні публічний вітчизняний кіносеанс. Митця вважали конкурентом самі брати Люм’єр. Одержати фотопортрет від нього мали за честь митці, російська імператорська сім’я, король Данії, президент Франції. Читайте про славетного майстра фотографії та харківського благодійника в нашому матеріалі.
Авторка: Тетяна Ямпольська
«Своїм прикладом хочу довести, що життя після поранення існує». Олександр Півнєв
«Ігри Престолів» — це непогано, але краще — «Ігри Героїв»! У листопаді команда українських адаптивних атлетів брала участь у міжнародних змаганнях Games of Heroes під егідою НАТО. Це турнір для військових, які отримали важкі поранення, та попри інвалідність ведуть активне життя та займаються спортом.
Ми поспілкувалися з одним із спортсменів Олександром Півнєвим про його поранення, протезування й мотивацію брати участь у змаганнях. Дивіться відео із Сашком або читайте текстову версію.
Текст: Ольга Васіна. Відео: Ігор Лептуга
Двічі столиця, і жодного разу — справжня. Чому Харків не є «першою столицею» та ніколи нею не був
У цьому тексті ми не тільки розбираємося в цій міфологемі, а ще й пригадуємо, чому більшовики обрали саме Харків, як змінювалося місто та чому краще орієнтуватися на власну ідентичність, а не змагатися з іншими.
Текст: Ліна Плуженко
Наскільки добре ви знаєте тексти гурту «Жадан і Собаки»
Що з тобою доброго було? Де ми хрещені? Скільки років без кобзона? Ми вже відчуваємо цей запал і бажання продемонструвати обізнаність у творчості мистецького об’єднання «Жадан і Собаки». Пропонуємо вам перенаправити енергію в конструктивне русло: перевірити знання старих і нових пісень гурту. А для тих, хто їх не чув — познайомитися ближче.
Пройти тест можна тут. Надаємо офіційний дозвіл використовувати успішний результат тесту в суперечках.
Авторка: Аліка Піхтерева
Харків’янин Юрій Кнорозов, який розшифрував писемність майя: винятковий розум, трохи дива та багато одержимості
Він пережив Голодомор і Другу Світову, кішки допомагали йому працювати, а писемність майя він розшифрував, жодного разу не відвідавши Мексику. Розповідаємо про Юрія Кнорозова, кабінетного вченого (як він сам називав себе), що став легендою у Латинській Америці.
Хтозна, чи було б розшифрована писемність, якби не випадок. Він побачив статтю історика Пауля Шелльхаса «Дешифрування писемності майя — нерозв’язна проблема». Це харків’янин сприйняв як виклик. Він повторював: «Те, що створено одним розумом, не може не бути розгадано іншим». Читайте про виняткового вченого.
Текст: Тетяна Ямпольська
Яким був День музики у 2023 році
Нам здається, Харків неможливо уявити без Дня музики. Щорічно 21 червня місто огортає гаммою різноманітних звуків, голосів і стилів. Від народних співів до року. Від Салтівки до Турбоатому й Олексіївки. Торік через повномасштабне вторгнення фестиваль проходив немасштабно, але був щемким і надзвичайно рідним. Попри тривоги, музика все одно лунала містом.
Пропонуємо передивитися атмосферні світлини, щоби пригадати (або уявити), як воно відбувалося. Віримо, що у 2024році Дню музики — бути.
Фотограф: Павло Пахоменко
