У 1930-х роках органи нквс використовували урочище Сандармох у Карелії для масових страт. З 27 жовтня до 4 листопада 1937 року радянська влада вбила 1111 вʼязнів Соловецької тюрми. Серед них були українські митці, науковці та громадські діячі, які жили і працювали в Харкові. Зокрема, Лесь Курбас, Микола Куліш, Катерина Абраменко та Василь Баб’як.
За оцінками дослідників, протягом девʼяти днів радянська влада знищила 287 українців та людей, чиї долі були пов’язані з Україною.
Ці страти стали одним із найвідоміших епізодів Великого сталінського терору — піку політичних репресій у 1937–1938 роках.
Хто був серед убитих
Режисер і засновник театру «Березіль» Лесь Курбас жив у Харкові в будинку письменників «Слово», який став символом трагедії «Розстріляного Відродження». У грудні 1933 року митця заарештували у справі так званої «Української військової організації». Спочатку Леся Курбаса засудили до п’яти років таборів. Він відбував покарання на Біломорсько-Балтійському каналі та Соловках, де навіть ставив вистави в табірному театрі. 9 жовтня 1937 року його засудили до розстрілу, а 3 листопада вбили в Сандармосі.
Того ж дня розстріляли ще одного мешканця будинку «Слово» — драматурга, автора пʼєс «Мина Мазайло» та «Народний Малахій» Миколу Куліша. Автора заарештували 8 грудня 1934 року в справі так званої «боротьбистської контрреволюційної організації». У березні 1935-го його засудили до десяти років таборів і відправили на Соловки. У жовтні 1937 року особлива трійка НКВС наказала його розстріляти.
У «розстрільному списку» імена двох митців були поруч. Микола Куліш значився під номером 177, а Лесь Курбас — під номером 178.
Фото: Проєкт ProSlovo
3 листопада радянський режим позбавив життя й Олексу Слісаренка — письменника й поета родом із Харківщини. Він народився 1891 року на хуторі Канівцеве Вовчанського повіту. Олексу Слісаренка заарештували 29 квітня 1934 року в Харкові. Військовий трибунал засудив його до десяти років таборів. Після перебування на Соловках його також засудили до розстрілу.
Фото: Проєкт ProSlovo
Історикиню Катерину Абраменко, яка жила в Харкові, заарештували в 1935 році. Її звинуватили в причетності до «троцькістської терористичної організації», засудили до п’яти років таборів і відправили на Соловки. 10 жовтня 1937 року особлива трійка НКВС ухвалила рішення про її розстріл. Катерину Абраменко вбили 4 листопада.
Василь Баб’як — геолог Донбаського водного тресту та викладач садово-декоративного технікуму. Він приїхав до УСРР у 1927 році на запрошення географа Степана Рудницького. Жив і працював у Харкові. Василя Баб’яка заарештували в січні 1933 року. Його засудили до пʼяти років таборів за справою «Української військової організації». Науковця розстріляли в Сандармосі 3 листопада.
У Харкові також працював і жив Матвій Яворський — історик, економіст, політолог та академік Всеукраїнської академії наук. Яворського заарештували в Ленінграді ще в 1930 році й засудили до шести років таборів. У Соловках він працював на лісозаготівлях і оголошував голодування. У жовтні 1937 року його засудили до найвищої кари, а 3 листопада — розстріляли.
Антін Крушельницький, колишній міністр освіти УНР, переїхав із родиною до Харкова у 1932 році й працював в «Українській радянській енциклопедії». Його син Богдан був агрономом і вчителем, а син Остап викладав німецьку мову в Інституті променергетики. Усіх трьох розстріляли в Сандармосі 3 листопада 1937 року.
Дружину Марію та синів Івана й Тараса вбили раніше в Києві, а доньку Володимиру — у грудні 1937 року в ленінградській області.
Фото: esu.com.ua
Як знайшли місце розстрілів
Довгий час доля в’язнів Соловецького етапу залишалася невідомою. Як зазначає Національний музей Голодомору-геноциду, у 1995 році директор науково-дослідного центру «Меморіал» Веніамін Іофе віднайшов розстрільні списки в архіві архангельського управління фсб. У листі до архіву СБУ він повідомив, що серед жертв Сандармоху є чимало людей з України.
У липні 1997 року історик Юрій Дмитрієв разом із представниками «Меморіал» знайшов в урочищі Сандармох 236 розстрільних ям. За оцінками дослідників, загалом там могли поховати до 9,5 тисяч людей різних національностей. Імена розстріляних 1111 в’язнів Соловецької тюрми встановили документально.
Як встановили, каральною операцією керував Міхаіл Матвєєв. Вважається, що він убивав власноруч, про що звітував керівництву.
