Громадська організація «Фонд Семена Обломея» заснована на честь екоактивіста й добровольця, який загинув на фронті 21 червня 2022 року в Сіверськодонецьку в 22 роки, молодшого брата Анни Обломей.
Родина Семена та природоохоронний фонд, де воїн працював до повномасштабного вторгнення, вирішили продовжувати його діяльність. Згодом ініціатива відокремилася в організацію, місією якої є створення та розвиток індустрії арбористики в Україні.
Цей матеріал створено завдяки заходу в нашому пресцентрі. Якщо ви хочете провести свою зустріч, пресконференцію, дискусію тощо в нас — напишіть у телеграм @nakypilo_press_center або на пошту [email protected]. Ми відкриті до ваших ідей!
Про арбористику та роботу ГО «Фонд Семена Обломея»
Арбористика — це наука догляду за деревами, яка базується на дендрології. Вона передбачає комплекс заходів для збереження, оздоровлення та розвитку дерев у міському і природному середовищах. Арбористи вивчають біологічні особливості дерев, розробляють і застосовують методи обрізки, лікування, підтримки та захисту дерев, аби забезпечити їхнє довголіття.
«Ми тут — на запрошення “Харківського антикорупційного центру”, щоби провести теоретичні й практичні навчання для “Харківзеленбуда”. Наразі ми провели вже другий семінар із серії. Наша задача — показати працівникам: те, що вони роблять, часто є застарілими методами.
І це не камінь в їхній город, таке відбувається в усіх містах України. Всі керуються законами, а закони у нас базуються на дуже старих наукових дослідженнях. Але зміни [в підходах] мають паралельно відбуватися і на вищому, і на середньому, і на нижчому рівні. Є практики й терміни, від яких варто відмовитись, але вони впираються в законодавство — і тут має бути робота харківських депутатів і активістів», — ділиться Анна Обломей, співзасновниця та голова правління ГО.
«Фонд Семена Обломея» працює над розвитком арбористичної спільноти. Одним із перших великих проєктів організації став курс «Інспектор по стану дерев», який привіз із Польщі засновник Instytut Drzewa Піотр Тишко-Хмельовець. 34 студентів із різних куточків України отримали знання та сертифікацію. Вони можуть стати союзниками та підтримкою муніципалітетам і службам різних міст у впровадженні нових підходів.
Загалом організація працює за трьома напрямками:
- розвиток можливостей для розвитку всіх охочих у сфері арбористики та догляду за деревами;
- підвищення рівня знань українців стосовно дерев і всього, що з ними пов'язано;
- сприяння змінам із регулювання догляду за деревами на законодавчому рівні.
Про користь від дерев і шкоду від людей
У процесі свого життя дерево надає нам величезну кількість екосистемних послуг: від продукування кисню і створення мікроклімату до прикрашання простору й покращення фізичного та ментального здоров'я, розповідає дендрологиня Олена Вакаренко, інспекторка стану дерев:
«Ми не помічаємо, як багато для нас роблять дерева. Не маючи достатню кількість рослин поруч, ми отримаємо менше екосистемних послуг, ніж потребуємо. Постає питання: якщо дерева такі чудові — чи потребують вони нас? Я гадаю, те, що ми робимо з деревами в містах, їм абсолютно не потрібно».
Експертка розповідає, що в лісі дерева цілком можуть вижити без людського втручання. У місті ж багато дій людини їм шкодять. Це будівельні роботи, обмеження зони для росту, відсутність природного покриву з мульчі, використання замість стовпів для електромереж, агресивна обрізка — топінг або ж кронування дерев (практика повного видалення великих і малих гілок із метою омолодження) тощо.
Як допомагати деревам в місті, а не шкодити, ділиться Любов Колосова — експертка з екології та озеленення, інспекторка дерев:
«Найкраще піклування про дерево — покращення його оточення. А обрізка — це не метод піклування про дерево, а метод піклування про себе та свій простір. Вона має виконуватися лише за показниками, а не для краси.
Залишати листя — просте правило, яким часто нехтують, згрібаючи з-під дерева листя, яким вони живляться. Прибираючи його, ми лишаємо дерева можливості жити нормальне природне життя. Якщо дерево росте в агресивному середовищі, важливо постійно мульчувати його, використовувати не лише листя, а й інші матеріали: щіпку деревину чи кору.
Також, за можливості, потрібно збільшувати лунку. Дереву корисно, аби ґрунт був не ущільнений, щоби туди надходила достатня кількість вологи та повітря. І, звісно, огороджувати дерева та берегти їх від зайвого втручання».
Громадська організація «Фонд Семена Обломея» у роботі керується європейськими практиками, які арбористична спільнота із 12 країн розробляла понад сім років. У Харкова будуть власні поправки, враховуючи особливості клімату. Утім, ГО розраховує, що Харків стане містом передових технологій, а «Харківзеленбуд» і муніципалітет — активними учасниками української арбористичної спільноти, каже Анна Обломей:
«Зараз такий момент, коли Україна дійсно вийшла за межі своєї бульбашки. Нас бачать, нас чують і нам хочуть допомогти, у тому числі в озелененні. Я хочу закликати всіх бути відкритими до досвіду інших, адже завдяки цьому ми можемо проскочити багато етапів [розвитку арбористики] та взяти найкраще».
Захоплива півторагодинна розмова про дерева в нашому пресцентрі — такий собі трейлер того, що «Фонд Семена Обломея» розповідав на навчанні «Харківзеленбуду». Анна ділиться, що під час навчання було багато жорстких дискусій і баталій, наприклад, з приводу кронування дерев і навіщо деревам листя. Вона сподівається, що з колегами «перемогли» в хорошому сенсі:
«Як говорять наші європейські друзі, дерева живуть в іншому часовому вимірі. Тобто ми не можемо на наступний рік зрозуміти, чи все було правильно зроблено. І якщо нові знання, які ми надали, будуть використані в Харкові хоча б на 50% — це вже дасть величезний результат».
Про пам'ять
Завдяки довговічності дерева можуть зробити значний внесок у культуру пам'яті. Про це згадувала пані Олена Вакаренко:
«Ще одна велика культурна цінність дерев полягає в тому, що ми можемо висаджувати їх на честь загиблих людей. Адже ми точно знаємо, що дерево проживе багато років, і це буде пам'ять для багатьох наступних поколінь».
Пам'ятаємо тих, завдяки кому ми живемо, і допомагаємо тим, хто виборює наші життя зараз. Разом із Фондом «Повернись живим» ми збираємо три мільйони 110 тисяч гривень для Харківського зенітного ракетного полку. Забезпечимо новосформовану групу прикриття та підсилимо ППО міста. Задонатити можна за посиланням.