Три роки тому росіяни підірвали Каховську гідроелектростанцію. 35 загиблих, 24 зниклих безвісти й понад 37 тисяч затоплених будинків. За лічені години вода затопила близько 80 населених пунктів. Екологічні збитки сягнули близько 78 мільярдів гривень. Для підриву греблі росіяни завозили в приміщення станції вибухівку мішками.
На евакуацію мешканців контрольованої Україною частини Херсонщини було близько доби, проте росіяни не давали це зробити. Їхні дрони й артилерія атакували рятувальників, машини пожежників, швидкої допомоги та ДСНС.
Для української енергетики підрив Каховської ГЕС, це майже один гігават втраченої маневреної потужності. Каховське водосховище було джерелом для ставу-охолоджувача Запорізької атомної електростанції — воно забезпечувало стабільність охолодження атомних реакторів. Зараз цей ризик — актуальний.
Нині, підозрюють двох російських генералів у координуванні підриву дамби, який росія вчинила 6 червня 2023 року.
У розслідуваннях екологічних злочинів на окупованих територіях, найбільшою проблемою є доступ до них. Це стосується й Каховської ГЕС. Прокуратура проводила польові місії зі спеціалістами з різних галузей: досліджували вплив катастрофи на рослини, тварини й агрокультури, виїжджаючи на точки на свій ризик для отримання зразків.
Також, для аналізу окупованих територій, використовують дослідження з відкритих джерел — OSINT. Саме так прокуратура отримала інформацію, щодо продажу тварин з окупованого заповідника «Асканія-Нова» у Херсонській області. Директор окупаційної адміністрації Національного парку продавав тварин у російські зоопарки й приватним людям. Його увʼязнили на 15 років. Це другий вирок, який винесли у справі проти довкілля й перший стосовно обʼєктів природнозаповідного фонду.
Злочини, які стосуються екологічної катастрофи, по типу підриву Каховської ГЕС, Оскільської ГЕС, Печенізької ГЕС окрім статті за порушення законів та звичаїв війни додатково кваліфікують за статтею — екоцид.
Прикладом екоциду росії проти України є обстріл Харківського фізико-технічного інституту. У 2023 році протягом кількох місяців росіяни обстрілювали «Джерело нейтронів», що працює на території. Ворог атакував установку 72 рази. Якби сховище пробили це могло б спричинити екологічну катастрофу в радіусі десяти кілометрів, адже воно містило ядерне паливо.
«Там все було оглянуто, зафіксовано. На щастя, наслідків немає. Проте, кримінальний кодекс не вимагає настання екологічної катастрофи. Достатньо того, що вона могла би бути», — додає керівник екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора Борис Індиченко.
