Молодшому лейтенанту Олегу Фадєєнку з позивним «Малиш» тепер назавжди залишиться 27 років. Він загинув 2 липня 2023 року під час бойового завдання на Бахмутському напрямку, прикриваючи побратимів.
Незламний командир, лідер, який вів за собою й на якого рівнявся кожний, його наказам беззаперечно підкорялися, — так описують Олега Фадєєнка побратими в петиції до Президента щодо присвоєння йому звання Героя України.
Воїн разом з сім‘єю жив у місті Первомайський на Харківщині. З 2014 року займав проукраїнську позицію, захоплювався боксом та змішаними єдиноборствами. Він очолював організацію українських націоналістів «Центурія» в Харкові, перед 24 лютого 2022 року займався військовим вишколом цивільних.
З перших днів повномасштабного нападу рф захищав Харків та область у складі спецпідрозділу KRAKEN.
Захисник брав участь у контрнаступі на Харківщині восени 2022 року. Допомагав звільнити, зокрема, Вільхівку, Питомник, Руську Лозову, Балаклію та Куп‘янськ. Минулого листопада став командиром розвідувального взводу Hatred 3-ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ ЗСУ: виконував бойові завдання на Херсонському та Бахмутському напрямках. Олег має декілька відзнак від Головного управління розвідки та Збройних Сил. Зокрема, захисник був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню за оборону Харкова.
Проте нагороди були не важливі для нього. Він завжди казав, що робить те, що потрібно, додає дружина.
«Олег із честю та гідністю виконував свій обов’язок, до останнього подиху залишався вірним своїм ідеям, своєму народу та своїй Батьківщині. Не кожен зможе дивлячись смерті в очі — стояти з побратимами пліч-о-пліч, не боятися за своє життя — рятувати інших та мужньо боротися за свободу країни», — зазначають побратими в петиції.
Олег помер у лікарні від отриманих поранень. Під час виконання завдання, почався ворожий мінометний обстріл, уламок потрапив у серце захисника. За два дні Олега провели в останню путь в рідному Первомайському. Проте окупанти не дали спокійно попрощатися з воїном. Коли люди чекали початку панахиди біля місцевого будинку культури, у місті пролунав вибух. Ворожа ракета «Іскандер» вдарила поблизу житлових будинків, приблизно за 500 метрів від місця прощання з Олегом. Тоді постраждали 43 людини, шкоди зазнали вісім багатоповерхівок. Це був другий обстріл Первомайського з початку повномасштабної війни, додає Єлизавета Фадєєнко.
В Олега залишилася дружина з маленькою донечкою, батьки та бабуся. Він був єдиною дитиною в родині. Дідусь дуже важко переживав смерть єдиного онука: його серце зупинилося за пару тижнів після загибелі Олега.
«У нас росте прекрасна донечка. Думаю, у майбутньому для неї буде багато значити, якщо її тато буде Героєм не тільки на словах його друзів та рідних, а буде й документальне підтвердження. Бо він віддав життя за нас, наш мирний час. Я вважаю, він гідний цього звання», — впевнена Єлизавета.
«Він не здався, і ми зараз не маємо права здатися». Історія родини Віктора Валяєва з Куп’янщини
