В Україні шостий рік проводиться реформа децентралізації. Політики сподіваються, що реалізувати її основні положення вдасться до кінця 2020 року.
В останні роки уряд розробляє нові перспективні плани територій. Навіщо потрібні райони, що зміниться для громад та які у них будуть повноваження? Про це під час круглого столу в Харкові дискутували експерт з питань децентралізації Юрій Ганущак, голова Мереф‘янської об’єднаної тергромади Веніамін Сітов, нардепи Дмитро Микиша та Олександр Літвінов і директор телерадіокомпанії «Надія» з Первомайського Паво Сухарєв.
Навіщо потрібна реформа та нові райони
Юрій Ганущак
«Методика формування районів розроблена в Мінрегіоні, є на сайті децентралізації, але не затверджена офіційна. Тому формування районів зараз носить більш політичний характер, ніж науково-прикладний. У середньому по Україні 90% громад відповідають критеріям спроможності та створені відповідно до вимог методики. Решта створювалися добровільно, деякі з них не відповідають методиці, але уряд прийняв рішення дати їм шанс».
«Якщо відносно громад був добровільний етап формуваня. І це фактично був експеримент, який показав, що модель діє. На превеликий жаль, в жодній з областей не можна було відпрацювати, як функціонуватимуть нові райони».
«Громади — це ті самі райони, тільки малі. Тому всі повноваження, які були раніше в районі, переходять на громаду».
Дмитро Микиша
«Реформи децентралізації боятися не треба — до неї потрібно йти. Найголовніше, що вона надасть людям — це усвідомлення, що вони є господарями на своїй землі. В рамках цієї реформи на місця передається дуже багато повноважень та ресурсів: фінансових, матеріальних, людських. І найголовніше — відповідальність»
«Раніше Кабміном були затверджені перспективні плани громад. Зараз розглядається в підкомітеті з питань адміністративно-територіального устрою саме районування. А потім — у Верховній Раді. Це робиться для того, ми провели місцеві вибори у жовтні 2020 року на новій адміністративно-територіальній основі. Тобто вся Україна буде вже об’єднаннях громадах та з новим субрегіональним рівнем».
Про райони в Харківській області
Олександр Літвінов
«Реформа децентралізації була розпочата ще в 2014 році. На жаль, вона вже йде шостий рік. Що стосується Харківської області: на сьогодні планується створення семи районів. Це питання було опрацьоване Харківською облдержадміністрацією, обласною радою. Є методика об’єднання територій, згідно з якою була запропонована саме така кількість».
Юрій Ганущак
«Сім районів для Харківської області з точки зору місії району, на мою думку, не правильно промодульовано. Район повинен забезпечувати ефективну державну владу. Поліція, МНС, соцзахист, податкова на містах повинні швидко та якісно розв’язувати проблеми та реагувати на виклики. Для цього мають бути ефективні кадри у кожному районі, щоб вони отримували певне навантаження та досвід. Саме тому в методиці визначено, що за центр району береться місто з населенням понад 150 тисяч. Проблема Харківської області в тому, що Харків висмоктав дуже багато населення з області. І в нас немає природних великих міст, де б була концентрація як еліти, так і взагалі населення. Моделювання показує, що у Харківській області мають бути чотири райони з центрами у Харкові, Лозовій, Куп’янську та Ізюмі».
Проблеми, пов’язані з реформою
Павло Сухарєв
«Реформа децентрализации осложняется тем, что ее необходимо провести в сжатые сроки, – приближаются местные выборы. Сейчас у населения в небольших поселках и городках масса вопросов и огромнейший вакуум по реформе и укрупнению районов. Люди не совсем понимают, что же будет завтра, когда их район войдет в состав другого. И, пользуясь этим, идет быстрым темпом сопротивление местных элит, включаются различные политические силы, чтобы сказить суть реформы. Поэтому вопрос информированности очень важен».
Дмитро Микиша
«Субрегіональний рівень (райони — ред.) потрібен якраз для того, щоб координувати дії виконавчих органів влади. І нове районування робиться для оптимальної роботи виконавчих органів, просто укрупнити райони. А ось для людини найважливіше – це базовий рівень, рівень громад. Всі послуги, важливі для людей, будуть отримувати в громадах, не потрібно буде їхати для цього за 60 в інший населений пункт (цим зараз, нажаль, маніпулюють деякі політичні еліти)».
Юрій Ганущак
«Зараз дуже багато проблем виникає через те, що намагаються штучно витягнути на районні ради повноваження. А їх можна забрати тільки із громад разом із грішми».
«Щодо утримання, наприклад лікарень. У тарифи в державі не закладається утримання приміщень медзакладів. У нас така сама проблема є для музичних та юнацьких спортивних шкіл, для шкіл естетичного виховання. Тож, утримання закладів, які обслуговують декілька громад, треба робити за рахунок відповідних трансфертів з бюджетів усіх цих громад (формулу для виплат надавав би Кабмін). Для цього необхідно внести зміни до Бюджетного кодексу».
Веніамін Сітов
«Самый важный вопрос — что будут собой представлять районы. По моему мнению, сегодня районные советы не нужны, это дополнительная финансовая нагрузка. Должно быть два уровня органов местного самоуправления: областной, где исполком обсовета будет решать все кризисные моменты, районный — здесь только префект, который обеспечивает координацию работы на местах и прямую связь с Кабинетом Министром для решения проблем на местах.
При этом четко должны быть разграничены полномочия, не должно быть пересечений. Только будут где-то накладки, опять начнется перекладывание обязанностей. На местах, на базовом уровне, нужно развивать громады и туда дать ресурс, а не так как было раньше: мы с района клянчим, выбиваем, чтобы что-то построить. Нужна новая мотивация громадам. Считаю, что необходимо на места передать 100% подоходного налога и часть налога на прибыль предприятий. Сегодня большинство людей работают в Харькове и там же оставляют свой подоходный налог. А услуги жителям мы оказываем на местах».
Олександр Літвінов
«К сожалению, на сегодняшний день, чтобы ликвидировать районные администрации и районные советы, нужно чтобы депутаты проголосовали за изменения в Конституцию. Поэтому пока идет речь об институте префектуры, который будет возглавлять на субрегиональном уровне. Префект будет отслеживать принятые решения органов местного самоуправления на их конституционность. Также ведутся дискуссии, будет ли общий надзор за прокуратурой, который ранее был».
Реформа децентралізації та місцеві вибори
Дмитро Микиша
«Сейчас рассматривается законопроект №3485, который вносит изменения в избирательный кодекс. Законопроект прошел первое чтение в Раде, там примерно 4000 правок. Решается множество вопросов, в частности, как громады будут голосовать: по мажоритарной системе либо по партийной (это зависит от количества избирателей в громаде и многих других моментов). Поэтому однозначно ответить сейчас, какой же увидят люди бюллетень во время голосования 25 октября 2020 года, говорить с моей стороны сейчас некорректно.
