Зовнішній вигляд Харкова постійно змінюється. На жаль, часто не на краще. Власники бізнесів псують фасади кричущою рекламою, жителі нагромаджують на фасади кондиціонери та супутникові тарілки, а комунальники фарбують будинки в дикі кольори.
Хоча б частину цих проблем вирішить впровадження коду міста. Цей регламентуючий документ приймають на рівні місцевих муніципалітетів. Він включає принципові позиції стосовно облаштування фасадів, зовнішнього освітлення, тимчасових споруд та малих архітектурних форм, інформаційних та рекламних вивісок, транспортної та пішохідної інфраструктури тощо. Власний код вже мають Запоріжжя, Дніпро та Львів.
Як підкреслила членкиня ініціативної групи #SaveKharkiv, директорка архітектурного бюро Катерина Кублицька, прийняття документу допоможе розчистити фасади будівель та впорядкувати рекламу: гігантські банери більше не спотворюватимуть міський простір. Давно пройшли часи, коли про статус та багатство власника судили за розміром вивіски. Нині в Європи заведено, щоби реклама не перевантажувала вулиці та не псувала їхній вигляд. У Німеччині істотно обмежене використання білбордів, у Парижі надають пріоритет мініатюрним та акуратним вивіскам, а в Римі вони взагалі відсутні на фасадах. В Україні ж білборди та сітілайти перекривають і псують краєвиди.
Експертка з внутрішнього туризму Українського культурного фонду Наталія Вальтер-Буйнова зазначила, що завдяки коду власники бізнесів опиняться в рівних умовах: ніхто не намагатиметься бути найпомітнішим за рахунок яскравих банерів. Мешканцям міста буде приємніше бачити історичні будівлі, а не суцільну рекламу.
«Виграють абсолютно всі: починаючи від містян і туристів і закінчуючи власниками крамниць. Єдине, що потрібно змінити ― вивіски. Зрозуміло, що це фінансове питання. Я думаю, що воно якимось чином буде вирішуватися», ― упевнена експертка.
Проблему кричущих вивісок цікаво вирішили в Дніпрі. Там підібрали вдалий шрифт для всіх і назви магазинів викладають металевими літерами, які подекуди ще й підсвічуються. Тепер вивіски виглядають і стильно, і сучасно.
«По-перше, це дуже добре та дорого виглядає. Ми нещодавно були у Дніпрі та побачили, як це прикрашає місто. Це не просто якісь загальний дизайн-код. Він завжди розробляється індивідуально під кожне місто, під його історично-архітектурну тканину», ― зазначила Наталія Вальтер-Буйнова.
«Окрім руйнації, у старовинних будівель є й інші вороги: жахлива підсвітка отруйними кольорами, банери, що повністю закривають красоту фасадів, вивіски, які відволікають від архітектурних акцентів. Зрештою, це потворні балкони та новостворені мансарди, кондиціонери, супутникові тарілки, що зводять нанівець будь-яку оригінальну задумку архітектора», ― підкреслила організаторка групи #SaveKharkiv Олена Рофе-Бекетова.
Взагалі, кондиціонери ― одвічний біль Харкова, власники квартир вивішують їх як хочуть і де хочуть. Те, що вони псують вигляд будівлі, нікого не хвилює. Цивілізований світ давно розв’язав цю проблему: люди ставлять кондиціонери або на даху, або у дворі, не паплюжачи головний фасад будинку. Так само і з супутниковими тарілками та вивісками, які мають відповідати коду міста.
«У нас є проблема фарбування фасадів: чому саме в рожевий, фісташковий чи абрикосовий? Завдяки коду міста питань не виникатиме, одразу буде чітко визначено: як саме фарбувати, які документи потрібні», ― пояснює Катерина Кублицька.
У Харкові залишились споруди кінця ХІХ ― початку XX століття, на які неможна наносити фарбу. Проте це не заважає комунальникам фарбувати їх у дивні абрикосові кольори. Це має жахливий вигляд та руйнує автентичність будівель.
Як зауважила Олена Рофе-Бекетова, будівлі в місті навмисно доводять до аварійного стану та руйнації, а потім на місці знесених історичних споруд, пам’яток архітектури зводять багатоповерхові будинки. Так Харків втрачає не лише індивідуальність, а й справжніх свідків своєї історії. Олена переконана, що розпоряджатися старовинними будівлями мають лише ті, хто дійсно готові їх оновити та повернути до життя. Це можуть бути як приватні особи, так і громадські організації чи комунальні підприємства. Причому всі вони мають отримувати підтримку від міста.
«Ми маємо пам’ятати, що культурний рівень людини формується її оточенням, формується все її життя. Зовнішній вигляд міста ілюструє освітній та культурний рівень містян. Ми маємо продемонструвати свій високий естетичний смак через формування коду міста», ― підкреслює Катерина.
До речі, 7 лютого поточного року на сайті Харківської міськради була зареєстрована петиція щодо впровадження коду-дизайну міста. Вона набрала понад п’ять тисяч підписів, її вже затвердили. Секретар міськради Ігор Терехов заявив, що у 2019 році в Харкові вже був виконаний проєкт під назвою «Розробка та впровадження архітектурно-художньої концепції оформлення зовнішнього вигляду вулиць, магістралей на території міста Харкова, інформаційних та рекламних конструкцій». Цей документ регламентує розміщення реклами на фасадах історичних будівель: найменування мають виконуватися у вигляді об’ємних літер, основа вивісок повинна зливатися з фасадом, а конструкції — відповідати архітектурній стилістиці будівлі.
«Це добре, що у 2019 році реалізовано проєкт, проте я вважаю це марною витратою грошей, бо ніхто цим кодом не користується. Розробка дизайн-коду, вочевидь, має включати затвердження відповідального за дотримання цього коду. Нам потрібно створити орган, який матиме повноваження вимагати від власників рекламних поверхонь дотримання затвердженого коду Харкова», ― наголосила Рофе-Бекетова.
Звісно, власники бізнесів можуть не захотіти витрачати додаткові кошти на нові вивіски. Розв’язати цю проблему може поступова адвокаційна кампанія, каже Вальтер-Буйнова. Людей доведеться переконувати, на що може знадобитися і рік, і два. Але рано чи пізно харків’яни приймуть зміни: адже всім хочеться, щоби місто виглядало пристойно. Зараз не найкращий час для подорожей, проте Харків користується популярністю як туристичне місто. У теплий період року до міста приїжджають чимало туристів з Запоріжжя, Дніпра, Полтави, Сум, і гостям приємно споглядати не спотворену рекламою красу харківської архітектури.
