Повномасштабне вторгнення погіршило гендерний баланс у Харківській області. У новинах регіону присутні лише 6% експерток та 12% героїнь (це, відповідно, 12 і 60 жінок у 250 проаналізованих текстах). Як видно з діаграми, журналісти на 60% рідше пишуть про жінок та на 83% менше апелюють до їхньої експертної думки порівняно з 2020 роком.
Чому 94% експертів — чоловіки?
Як і в попередні місяці, у лютому 2023 року воєнна тематика в харківських новинах превалює. З урахуванням новин про колаборантів — це 55%, або 138 з 250 проаналізованих матеріалів. Можливою причиною зменшення залучення експерток є орієнтованість журналістів на повідомлення владних органів про бойові дії. Попри те, що, як і три роки тому, на чолі області й міста стоять чоловіки, їхня присутність в якості експертів збільшилась. Це щоденні повідомлення про обстріли Харківської області від керівника ХОВА Олега Синєгубова, численні інтерв’ю з мером Харкова Ігорем Тереховим, коментарі спікера пресцентру СБУ в Харківській області Владислава Абдули, голів районних адміністрацій, ДСНСників тощо.
Крім того, на період моніторингу (6–12 лютого) припали повідомлення про можливий наступ рф. Тож сюди варто додати коментарі керівництва держави, яке коментувало ситуацію на Куп’янському напрямку. До прикладу, у матеріалі «Що відбувається на Куп’янському фронті» журналісти SQ залучили голову адміністрацію куп’янського району Андрія Канашевича та голову ХОВА Олега Синєгубова. Редакція KharkivToday підготувала матеріал «Новий наступ на Харківщину. Коли і звідки росіяни можуть ударити?» зібрали експертні думки міністра оборони Олексія Резнікова, начальника штабу спецпідрозділу «Кракен» Костянтина Немічева, військового оглядача та координатора групи «Інформаційний спротив» Костянтина Машовця, а також знову ж таки голову Куп’янської військової адміністрації Андрія Канашевича й очільника Харківської області Олега Синєгубова.
Рідше журналісти залучали закордонних експертів.
Загалом на 176 експертів приходиться 12 експерток, причому вони повторюються в матеріалах різних редакцій.
Хто ці 6% експерток?
У матеріалах харківських журналістів моніторинг виявив тільки 12 згадок експерток. Враховуючи, що вони дублюються в на різних медіа, їхній перелік помістився у кілька рядків: голова Харківської обласної ради Тетяна Єгорова-Луценко (Об’єктив, KharkivToday), заступниця начальника ХОВА Віта Ковальська (Об’єктив), заступниця директора Департаменту охорони здоров’я ХОВА Жанна Овчарова (Об’єктив), заступниця керівника ГУ Пенсійного фонду в Житомирській області Світлана Антонюк (SQ), директорка Ізюмського центру первинної медико-санітарної допомоги Юлія Вродзінська (Об’єктив, SQ), народна депутатка Галина Янченко (SQ), речниця компанії «Харківобленерго» Марина Шевченко (SQ, SQ), міністерка економіки України Юлія Свириденко (KharkivToday), старша слідча Головного управління Нацполіції в Харківській області Людмила Подбой (Newsroom). Усього 9 осіб, троє з яких не є регіональними експертками.
І ще кілька спостережень. Фемінітиви застосовує тільки редакція медіагрупи «Об’єктив». Найкраще співвідношення у SQ — 5 експерток до 34 експертів, тобто 10% від загальної кількості матеріалів цього медіа. У жодному з проаналізованих матеріалів 057.ua немає експерток.
Експертки коментували, здебільшого, медицину (67% від загальної кількості експертів у цій сфері), соціальні наслідки війни (22%) та волонтерство (20%), рідше політику (4%) та війну (2%). Тобто тільки в медичній сфері експертна думка жінок кількісно переважає чоловічу. У статтях кримінальної, економічної, культурної, освітньої тематики та матеріалах про колаборантів нульове експертне представлення жінок порівняно з чоловіками-експертами.
Пишуть більше про чоловіків, бо війна?
За період моніторингу харківські медійники не залучали героїв і героїнь у матеріали про культуру, міжнародне право, економіку та освіту. У решті тем жінки кількісно не переважають чоловіків.
Порівняно з 2020 роком, зменшилася присутність жінок у матеріалах про політику з 10 до двох, про кримінал з 25 до 12, про соціалку з 17 до п’яти, про культуру з восьми до нуля, про спорт з одного до нуля. Загалом кількість героїнь знизилася з 79 до 60.
Натомість якщо в матеріалах про ООС у 2020 році йшлося про чотирьох чоловіків й одну жінку (4 до 1), то зараз це співвідношення 271 до 22-х (12 до 1). У воєнних матеріалах превалюють військовослужбовці, жодного матеріалу про захисниць України немає. Трапляються тексти одразу з кількома десятками героїв, як-от «Державне бюро розслідувань ідентифікувало 46 російських артилеристів, які обстрілювали Харків» (057.ua).
Сюди ж належать повідомлення про постраждалих і загиблих як на полі бою, так і цивільних. Зрозуміло, що гендерного балансу тут бути не може, бо невідомо, хто стане жертвою окупантів.
У Харківській області триває перевірка мешканців деокупованих районів. Як зазначив прокурор Харківської області Олександр Фільчаков, понад 2300 зафіксованих злочинів стосувалися загрози нацбезпеки. Є вже 496 підозрюваних та 177 затриманих. Їм інкримінується: 313 — здійснення колабораційної діяльності, 118 — державну зраду, 33 — пособництво державі-агресору, 21 — за корегування вогню. «Фігурантами стали голови територіальних громад, їх заступники, депутати сільських, селищних та міських рад, а також освітяни», — уточнив Олександр Фільчаков.
Тож не дивно, що 12,8% (32 з 250) регіональних статей стосувалися цієї теми. І, як виявив їхній аналіз, 43% згаданих у них осіб — жінки.
Як видно з прикладів, деякі світлини ймовірних зрадників блюряться, а деякі — ні. Так само неоднозначною є подача, бо в наведених прикладах суд не виніс ще рішення щодо обвинувачених.
І наостанок про політику. На період моніторингу припало одразу декілька політичних і корупційних скандалів: «Ярославський передумав продавати яхту задля допомоги у відбудові Харкова – ЗМІ» (Об’єктив), «Ще кілька депутатів Харківської облради відмовляються від мандатів» (SQ), «Призначено підготовче засідання у справі про хабар колишнього голови Харківської облради» (KharkivToday). Жінок у цих текстах немає ані в якості героїнь, ані експерток.
Що з цим робити?
Гендерний баланс з початком повномасштабного вторгнення значно похитнувся й у загальнонаціональних медіа, про що свідчить моніторинг травня 2022 року.
Експерти й експертки ІМІ ще у 2017 році підготували рекомендації для гендерно збалансованої подачі журналістських текстів, тож пропонуємо з ними ознайомитися й застосовувати на практиці вже зараз.
