Сьогодні після тривалої хвороби на 98-му році життя помер Патріарх Філарет — одна з ключових постатей української церковної та державної історії.
Філарет (у миру Михайло Денисенко) народився 23 січня 1929 року на Донеччині в родині шахтаря. Священницький шлях розпочав ще у 1950-х роках, а згодом став одним із найвпливовіших ієрархів російської православної церкви (РПЦ).
У 1966–1990 роках він обіймав посаду митрополита Київського і фактично керував православним життям в Україні. Після смерті патріарха Пимена у 1990 році навіть був місцеблюстителем московського патріаршого престолу та кандидатом на цю посаду.
Після проголошення незалежності України у 1991 році Філарет став одним із головних ініціаторів створення незалежної української церкви. Він виступив за автокефалію — повну церковну самостійність від Москви.
У 1992 році після конфлікту з російською православною церквою він фактично очолив рух за створення окремої української церкви. Того ж року була сформована Українська православна церква Київського патріархату: УПЦ КП, предстоятелем якої Філарет став у 1995 році.
Протягом понад двох десятиліть ця церква залишалася невизнаною більшістю світового православ’я, однак саме вона стала основою для подальшого об’єднання українських церков.
Ключовим етапом стала подія 15 грудня 2018 року — Об’єднавчий собор у Києві, на якому було створено Православну церкву України.
Вже 6 січня 2019 року Вселенський патріарх Варфоломій надав Україні Томос про автокефалію — документ, який підтвердив незалежність української церкви. Ці події стали результатом багаторічної боротьби, у якій Філарет відігравав одну з центральних ролей.
Після створення ПЦУ він отримав титул почесного патріарха та залишався впливовою фігурою в церковному житті.
