27 липня Помісний собор ПЦУ проголосував за перехід на новий календар, і з 1 вересня 2023 року свята зсунулися на 13 днів. Розбираємося, чому це було потрібно та що означає для світського і церковного життя.
Які свята зсунулися:
- Різдво — 25 грудня (замість 7 січня)
- День захисників і захисниць України — 1 жовтня (замість 14 жовтня)
- Водохреща — 6 січня (замість 19 січня)
- День Святого Миколая — 6 грудня (замість 19 грудня)
- День Української Державності — 15 липня (замість 28 липня)
Із церковних свят переносяться всі нерухомі, тобто фіксовані у конкретний день. Не переносяться, зокрема, Трійця і Великдень, бо вони є перехідними святами, їхні дати щороку вираховуються.
День захисників та захисниць України і День Української державності перенеслися тому, що вони прив’язані до церковного календаря: День захисників і захисниць — до Покрови, день державності — з днем пам’яті князя Володимира. Президент підписав закон про перенесення цих свят, а також Різдва 28 липня 2023 року.
Чому це потрібно?
З одного боку, про це говорять як про ще одну площину, де можна відділитися від росії: церква московського патріархату лишається на старому юліанському календарі. А ПЦУ перейшла на новоюліанський, доєднуючись до більшості православних церков.
Проте це не єдина причина: старий календар був арифметично неточним, розповів священик та секретар Харківської єпархії ПЦУ Дмитро Шаповалов у етері радіо «Накипіло». Церква користувалася юліанським календарем, проте у світському житті ми користуємося григоріанським. Кожні 128 років розбіжність між григоріанським та юліанським календарем збільшувалася на один день. Тому і накопичилася ця різниця у 13 днів, на яку зсунулися церковні свята при переході на новоюліанський, більш точний календар.
Цей перехід був необхідний, щоб позбавитися плутанини та запобігти тому, щоб свята й надалі зсувалися вперед. Тепер світський та церковний календарі синхронізовані.
Юліанський календар не є московським, наголошує священник:
«Не можна так просто говорити. Він відіграв велику роль у українській культурі, історії. Прихильність до нього певними моментами була спротивом латинізації, окатоличенню, і люди стверджували таким чином своє право бути тими, ким вони є, православними українцями.
У 20-х роках ХХ століття православна церква починала календарну реформу, але та провалилася, тому що новий календар асоціювався з більшовистською комуністичною владою, владою безбожною, яка переслідувала церкву. Тому триматися старого стилю було триматися не календаря російської імперії, а календаря церковного».
Хоча повномасштабне вторгнення росії в Україну, звісно, вплинуло на перехід, Православна церква України готувалася до нього протягом п’яти років, за словами Митрополита Київського та всієї України Епіфанія.
Вірянам також дали дворічний строк для того, щоб звикнути до переходу: церковнослужителі розуміють, що частина людей ще приходитиме до них по старих датах. Проте Дмитро Шаповалов зазначає, що реакція людей на нововведення перевершує найоптимістичніші їхні прогнози.
Харківські школярі висадили кущі калини в пам'ять про захисників України
