7 квітня 1880 року в тодішній Харківської губернії (нині — Сумська область) народився Олександр Костянтинович Богомазов. Цього митця, зірку авангарду, теоретика живопису ще за життя називали «українським Пікассо».
Натхнення давали навчання у митців у Києві, подорожі в Крим, дружба з українськими майстрами авангарду: Олександрою Екстер, Давидом і Володимиром Бурлюками, Михайлом Ларіоновим. Їхня виставка «Ланка» була ніби яскравий вибух барв у мистецькому житті Києва.
У 1914 році Богомазов написав славнозвісний трактат «Живопис та елементи», де виклав основи новітнього мистецтва. Він визначав їх як рух, динаміку, ритм.
У його творчому спадку не надто багато картин, але кожна — цікава, шедевральна. Картини Богомазова – це справжнє буйство яскравих та соковитих барв. Художник писав у різних стилях: мінімалізм, примітивізм, він був і портретистом: малював автопортрети й родину в імпресіоністському каноні. Також цікаві натюрморти й урбаністичні сюжети Богомазова. Та найвидатнішими стали картини створені в манері кубофутуризму та структуралізму.
Під час Української революції 1917–21 років художник викладав, виготовляв ескізи українських грошових знаків, оформлював свята, малював плакати, ілюстрував дитячі книги. З 1922 року митець викладав у Київському художньому інституті.
Але радянські критики того часу до творчості Богомазова не були прихильні. Його картини називали далекими від народу, не дозволяли експонувати, бо каноном був соціалістичний реалізм. Тож Олександр Богомазов, один з кращих і актуальних живописців своєї епохи, був ігнорований і задвинутий на узбіччя мистецького життя.
З радянського мистецтва його творчість була викреслена, та нині ім’я Богомазова відроджене із забуття. Слава зірку українського авангарду наздогнала після 1991 року, коли в Тулузі відбулася його персональна виставка з каталогом.
На пів сторіччя забутий, а нині ніби заново відкритий, Олександр Богомазов отримав заслужене визнання не лише в Україні, а й далеко за її межами. Його картини експонуються в музеях Лондона, Нью-Йорка, Венеції, Цюріха, Токіо, Сан-Франциско. Приватні колекціонери змагаються за них на аукціонах. Належну увагу привернули й праці Богомазова як теоретика і педагога.
Славетне ім’я Олександра Богомазова росія (як часто буває) у пострадянські часи воліє звати своїм, та його творчість і роботи є золотим фондом української національної культури.
