Будинок Національної спілки письменників України в Харкові, який вже 90 років об‘єднує авторів, знову постраждав від російської армії.
Уранці 25 листопада поруч з ним розірвалася ракета типу С-400. З початку широкомасштабного нападу росії ця історична будівля приблизно вдесяте потерпає від обстрілів. Точну кількість підрахувати важко, каже голова Харківської обласної спілки письменників Анатолій Стожук. Зокрема, навесні 2022 року окупанти ледь не щодня гатили по центральних вулицях міста. А вулиця Чернишевська, на якій розташований будинок, тоді також потрапляла під приціл окупантів.
Однак удар 25 листопада став найближчим до споруди, зазначає Анатолій Стожук.
«Будинок потребує капітального ремонту. Своїми силами відновити ми не зможемо. Немає приблизно 30 вікон, десяток дверей, уся система опалення порушена, дах, тріщини по стінах. Потрібно з’ясовувати на експертному рівні, звертатися до фахівців, чи підлягає це відновленню, скільки коштів потрібно», — розповідає голова спілки.
У момент обстрілу в будинку нікого не було. Анатолій Стожук був у дорозі на роботу.
«Зараз тут практично нічого немає. Оце єдиний ксерокс, на якому ми вряди-годи друкували книжки. З початку (широкомасштабної — ред.) війни всі роз’їхалися, усе вивезли, забрали. Власне, тут крім мене дуже рідко бувають люди», — додає наш співрозмовник.
Це історична будівля, вона зведена наприкінці ХІХ сторіччя. Із 1934 року тут оселилися письменники. Спілка митців функціонувала тут і в часи Другої світової війни, коли Харків окупували нацисти
«Незважаючи на окупацію, письменники не співпрацювали. Але ті, що залишилися в Харкові під час окупації, збиралися самостійно, щось обговорювали. Якась була робота, життя тривало. Це мені розповідав Василь Боровий. Він бував тут у 1942 році, зимою 1943 року, перед відступом німців. Олекса Веретенченко приходив, найчастіше приходив Шевельов. Він був тут найактивніший, заправляв організацією хлопців, намагався якось підбадьорити, підтримати», — ділиться історичними фактами Анатолій Стожук.
У будинку вирувало літературне життя й одразу після закінчення Другої світової війни. Зокрема, тут була дитяча письменниця і перекладачка Наталя Забіла, яка стала першою лауреаткою літературної премії імені Лесі Українки, письменник Петро Панч.
Через стіни будинку спілки письменників пройшла вся історія української літератури ХХ століття, каже Анатолій Стожук.
Два дні поспіль комунальники забивають вікна, а співробітники прибирають уламки скла та інші пошкодження. Якщо будинок не підключать до опалення, доведеться перевозити й друкарську техніку.
Загалом через вибух 25 листопада у центрі була пошкоджена 41 будівля. Постраждали 26 людей.
Ось так на другий день після обстрілу виглядали сусідні з будинком письменників об‘єкти.
Як ракетну атаку пережив сусідній ЦНАП, читайте й дивіться у нашому матеріалі.