Війна змушує українських дітей дорослішати швидше. Але, як наголошують фахівці, це не єдина травма, з якою стикається дитина. Війна багаторазово загострює ті виклики, що взагалі виникають під час зростання: страхи, перфекціонізм, втрати, труднощі з кордонами та емоціями.
Як допомогти дитині зберегти внутрішню опору для майбутнього життя, медіагрупі «Накипіло» розповіла Анастасія Свобода — засновниця та ідеологиня громадської організації «Академія Турботи», авторка методології «Геометрія Турботи» та фахівчиня з розвитку дитини з понад 15-річним досвідом.
Війна — лише один із викликів
За словами Анастасії Свободи, нині суспільство дедалі чіткіше усвідомлює: війна — це потужний і травматичний досвід, але не єдиний, який може впливати на психіку дитини.
«Фактично боротьба з перфекціонізмом, створення кордонів, напрацювання навичок стресостійкості й резилієнтності — це не навички виживання під час війни, а навички виживання загалом. Просто під час війни вікові кризи посилюються у два, три, а інколи в п’ять разів».
Саме тому допомога дітям не може обмежуватися лише реакцією на воєнні події. Йдеться про системну підтримку ментального здоров’я на всіх етапах розвитку.
«Не будувати дитині бункер»
Один із ключових меседжів «Академії турботи» звучить так:
«Ми не повинні під час війни допомагати дитині будувати свій бункер. Ми повинні допомогти прожити цей досвід так, щоби створити опору й можливість для безпечного розвитку психіки в майбутньому».
Якщо простіше — не треба ізолювати дитину від світу та проблем. Треба допомогти їй сформувати внутрішні навички: вміння екологічно проживати емоції, відновлюватися після стресу, не відчувати провину за власний вибір і приймати свою неідеальність.
«Геометрія Турботи»: проста метафора складних процесів
Методологія «Геометрії Турботи», яку розробила Анастасія Свобода, пояснює взаємодію дитини, дорослого та фахівця через прості образи.
Спочатку це «коло турботи»: контакт дитини з фахівцем через анімованого персонажа. Далі до процесу залучається близький дорослий. Між ними виникає «трикутник». Поступово роль фахівця зменшується, а взаємодія між дитиною та дорослим трансформується в «еліпс». Фінальна форма «сфера» означає, що дитина вже здатна робити самостійний вибір.
Цю складну психологічну логіку в «Академії Турботи» подають просто і доступно: через гру, персонажів і спільні практики.
Персонажі, які говорять з дитиною на рівних
Важливу роль у методології відіграють анімовані персонажі. Морквинка — амбасадорка ментального здоров’я, яка не боїться помилятися й визнавати свою неідеальність. Котик Паскаль — перший в Україні анімований персонаж з інвалідністю, який показує дітям, що життя після травматичного досвіду можливе, і воно не обов’язково гірше.
«Ці герої косячать, визнають помилки, шукають рішення разом із дитиною. Це формат “рівний — рівному”, який дозволяє дитині довіряти».
Таким чином дитина отримує психологічну підтримку в ігровій формі, а дорослі — інструменти для продовження цієї роботи вдома.
Турбота про вчителів — не менш важлива
Окремий акцент у роботі «Академії Турботи» — підтримка освітян. Учителі нині часто перебувають у стані хронічного стресу й перевантаження. Утім, суспільство традиційно очікує від них «витримати все». Але для цього теж потрібна опора.
Саме тому поряд з уроками турботи для дітей команда розвиває напрямки психологічної підтримки для педагогів, зокрема рубрику «Зозуля Освітянина». Це короткі щоденні практики для збереження ментального здоров’я.
Родина — там, де безпечно
Анастасія Свобода не обіцяє швидких результатів чи кардинальних змін після кількох занять. Мета програми: посіяти «зернятка», які проростатимуть у взаємодії школи, родини та самої дитини. У часи, коли в дітей немає відчуття стабільності, такі підходи стають не додатковою опцією, а необхідною умовою майбутнього.
Окремий урок «Моя родина — маленький світ великої турботи» присвячений темі сім’ї. В умовах війни склад українських родин суттєво змінився через загибель батьків, розлуку, опікунство, усиновлення. Тому головне, що потрібно донести дитині: її родина є нормальною, якщо в ній безпечно.
Ініціатива реалізується ГО «Можливості. Мотивація. Медіа.» (Академія Турботи) у співпраці з MaPanda, за сприяння Радниці-уповноваженої Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дарії Герасимчук у межах проєкту “Ґендерно-чутливі підходи до ментального здоров’я та психосоціальної підтримки в Україні”, який впроваджується GIZ Ukraine за фінансування уряду Німеччини.
Цей матеріал створено завдяки заходу в нашому пресцентрі.
Якщо ви хочете провести в нас свою зустріч, пресконференцію, дискусію абощо — напишіть нам у телеграм або на пошту.
