Уявіть ситуацію: ви не перевірили решту, тому не помітили, як вам дали розрізані навпіл та обережно склеєні скотчем 200 гривень.
У маркетах, на ринках та в громадському транспорті їх приймати не хочуть. Ви йдете в банк обміняти цю кляту купюру, а там її вилучають. Ви залишаєтеся ні з чим.
Так само може статись, якщо ви випадково розіллєте червоне вино на гроші, або ваша дитина розірве банкноту під час гри.
Як не потрапити в халепу з готівкою, розказуємо у статті.
Що змінилося?
23 серпня Нацбанк попередив про про небезпеку потрапляння в обіг гривень, навмисно пошкоджених банками під час дії воєнного стану.
Такі банкноти не є платіжним засобом, не приймаються до обміну або розрахунків.
Тож якщо ви її отримаєте — просто втратите свої гроші. Нацбанк припускає, що готівка була викрадена з відділень українських банків, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях України, та поширюється задля дестабілізації фінансової сфери.
Чому банки навмисно пошкоджують готівку?
Якщо через воєнні дії або їхню загрозу банк не може вивезти готівку, він зобов’язаний її пошкодити. Це передбачено Інструкцією щодо організації роботи банківської системи в надзвичайному режимі та Положенням про організацію готівкового обігу та ведення емісійно-касових операцій у банківській системі в особливий період.
Банки використовують наступні способи:
– просвердлювання;
– обрізання не менше ніж 50% від загальної площі банкноти та її знищення;
– розрізання навпіл або на три частини;
– пошкодження спеціальними розчинами чи іншими фарбуючими речовинами із зафарбуванням не менше ніж 50% загальної площі банкноти.
Ось як це може виглядати на практиці
Розрізана та пошкоджена банкнота
Просвердлена банкнота
Пошкоджена спецрозчином
банкнота
Пошкоджена фарбуючим розчином банкнота
Вартість пошкодженої готівки відшкодовується банку, якщо він передає її разом з актом уповноваженим органам Нацбанку. Однак, якщо навмисно пошкоджена таким чином готівка потрапляє до громадян, вони не отримають жодного відшкодування. Банки зобов’язані вилучати такі купюри та передавати їх на дослідження.
Тому Нацбанк рекомендує: не приймайте під час розрахунків пофарбовані, розрізані або з отворами купюри. Відмовляйтеся від них та просіть інші. Крім того, Нацбанк наголошує, що під час війни найбільш безпечними є безготівкові розрахунки та рекомендує надавати перевагу саме їм.
У мене є зношені гривні, як бути з ними?
Усі банки зобов’язані без будь-яких обмежень обмінювати або приймати для платежів зношені чи пошкоджені банкноти. Це встановлено Правилами визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України. В пунктах 8 та 11 — вичерпний перелік банкнот, які банки були б зобов’язані поміняти на нові, якби не військовий стан.
Серед них ті, які мають:
– потертості, часткову втрату фарби на зображеннях, розпушення паперу, втрату жорсткості папером;
– забруднення, плями, написи, відбитки штампів/печаток;
надриви, надрізи, отвори, проколи;
– пошкодження внаслідок дії хімічних речовин, води, вогню та/або втрачені частини;
тощо.
Тож будьте обережні! До повномасштабного вторгнення розірвану купюру вам би обміняли на нову. Але зараз банки не мають права приймати до обміну купюри, які були навмисно пошкоджені, та зобов’язані їх вилучати.
Враховуючи, що касиру неможливо встановити, чи навмисно була ця купюра пошкоджена банком, чи випадково вами — вилучати будуть всі банкноти, які схожі на приклади з ілюстрацій.
То які поради?
- Уважно перевіряйте готівку, яку отримуєте: тепер це важливо не тільки аби вас не обрахували, а й щоби до вас не потрапили купюри в неплатіжному стані.
- Не приймайте пофарбовані, розрізані або з отворами купюри, наполягайте на їх заміні.
- Якщо ви самі випадково пошкодили купюру схожим способом — не варто під час воєнного стану намагатись обміняти її в банку.
- За можливості, віддавайте перевагу безготівковим розрахункам.
