У Харківській області за роки повномасштабної війни зросла захворюваність на туберкульоз. Медики попереджають: кількість випадків збільшуватиметься, тож батькам радять не нехтувати вакцинацією дітей. Про це під час пресконференції у пресцентрі «Накипіло» повідомила генеральна директорка Харківського обласного центру контролю та профілактики хвороб, головна державна санітарна лікарка області Любов Махота.
Статистика до та під час війни
До початку повномасштабної війни Харківський регіон мав стабільну ситуацію з цією інфекцією. У довоєнні 2020–2021 роки область можна було віднести до благополучних щодо туберкульозу. На 100 тисяч населення припадало 25 випадків, а показник критерію благополуччя — 30 на 100 тисяч. За чотири роки війни показник зріс на 15,3%.
Водночас медики фіксують не лише збільшення кількості випадків, а й зростання частки пацієнтів, які можуть заражати інших. Якщо раніше 61% хворих виділяв збудника, то зараз цей показник становить приблизно 75%. За даними лікарів, одна людина з активною формою хвороби може інфікувати до п’яти осіб. А якщо це компактне місце проживання, наприклад, внутрішньо переміщених осіб, то й більше.
Понад те, зазначила Любов Махота, нинішні показники можуть не відображати реальної ситуації:
«Ми вважаємо, що ці показники не відповідають реальній картині через недовиявлення хворих. І маємо прогноз, що у 2026 році відбудеться зростання захворюваності».
Як передається туберкульоз
Туберкульоз — інфекційне захворювання, яке викликають мікобактерії. Найчастіше воно вражає легені, але може пошкоджувати й інші органи. Інфекція передається повітряно-крапельним шляхом.
«Заразитися можна виключно при вдиханні дрібнодисперсних крапель, у яких зберігаються мікобактерії туберкульозу. Через побутові предмети чи рукостискання заразитися неможливо», — пояснила Любов Махота.
Лікарка звернула увагу на так зване латентне туберкульозне інфікування, коли бактерія вже потрапила в організм, але хвороба ще не проявилася:
«Латентне інфікування — стан, коли імунна система бореться зі збудником, який потрапив в організм. І саме в результаті цієї боротьби стане відомо, чи впорається імунна система, чи не перейде інфікування в захворювання».
Виявити таку форму інфекції можна за допомогою проби Манту чи сучасних квантиферонових лабораторних тестів крові.
Медики радять звертатися до них при перших симптомах, які можуть свідчити про туберкульоз. Основні ознаки: кашель протягом двох тижнів, погане самопочуття, підвищення температури до 37–37,5 °C, нічна пітливість, кровохаркання. Навіть один із цих симптомів — привід пройти обстеження, аби виявити хворобу на ранній стадії.
Зміни в календарі щеплень
Під час пресконференції обговорили новий календар вакцинації. Зокрема, змінено термін щеплення БЦЖ для новонароджених, яке тепер проводять після 24 годин життя, якщо немає протипоказань. Любов Махота запевнила: вакцин у регіоні достатньо, вони якісні.
Також вона попередила про ризик інших вакцинокерованих інфекцій. В умовах війни ризики збільшуються через міграцію населення та пропущені щеплення:
«Ми можемо мати виникнення таких інфекційних захворювань, як кір, дифтерія, поліомієліт. Ці інфекції дуже швидко поширюються. А зниження загального рівня вакцинації може плачевно сказатися на рівні захворюваності».
Ситуація з грипом
Щодо грипу епідемічна ситуація в області наразі залишається контрольованою та на низькому рівні. Утім, Любов Махота зауважила: не варто займатися самолікуванням. Потрібно завжди звертатися до спеціалістів, бо летальні випадки все одно є. Від початку року в області від ускладнень померло три людини.
Головна санітарна лікарка наголосила, що вакцинація залишається найефективнішим способом захисту від небезпечних інфекцій, і закликала харків’ян робити повторні щеплення.
Цей матеріал створено завдяки заходу в нашому пресцентрі. Якщо ви хочете провести в нас свою зустріч, пресконференцію, дискусію абощо — напишіть нам у Telegram, або на електрону пошту [email protected].
Ми відкриті до ваших ідей!
