«Моїй мамі та іншим Жінкам, яким страшно. Було чи буде». З цих слів починається артбук «Мистецтво жити під час хіміотерапії». До нього увійшли роботи 10 професійних фотографів і щоденникові записи харків’янки Олени Воробйової, зроблені під час її лікування від раку. Книга вийде восени 2020 року в харківському видавництві «Віват».
Олена зазначає: артбук розповідає не тільки про хворобу, а хіміотерапія — це метафора. Авторка говорить з читачами про страхи смерті, болю та самотності, про їхню владу над людьми та про те, який потенціал для розвитку вони можуть дати. Книга пропонує незвичний, життєстверджуючий погляд на хворобу, щоб підтримати інших онкохворих та допомогти їхнім близьким.
Альона Воробйова знайома багатьом харків’янам як арт-директорка культурного центру ART AREA ДК, організаторка концертів, фестивалів і культурних подій у Харкові. На її пост у фейсбуці про те, що їй діагностували рак молочної залози, відгукнулися сотні артистів, письменників, художників та інших творчих людей з різних країн. На підтримку Альони її друзі з арт-середовища проводили аукціони, продавали свої роботи, організовували концерти. Наймасштабнішим з них став «Найрідніша концерт» в Харкові, частина квитків на який подарували пацієнтам та лікарям онкологічних лікарень.
Арт-директорка захворіла на рак у 38 років, як колись її мама. Але мама відмовилася лікуватися, злякавшись хіміотерапії і як наслідок втратити волосся, а з ним — жіночність. Альоні тоді було 16 років, і вона добре пам’ятає жах та страх, які переживала її мама. Коли Альона дізналася про свій діагноз, її старшій дочці теж було 16, а сама вона зіткнулася з тим же страхом, що без волосся буде неостатньо жінкою. Але Альона не могла дозволити собі злякатися і програти, – вона знала, як страшно буває дітям, коли їх мама вмирає.
Протягом восьми місяців вона проходила курс хіміотерапії. З самого початку дівчині не вистачало інформації про те, наскільки важко психологічно їй буде пережити хіміотерапію, до кого і куди звернутися за допомогою. За словами Альони, система медицини в Україні націлена на відновлення тіла і мало піклується про психологічний стан.
«У мене було розуміння, що все, що я відчуваю, треба записувати, щоб хтось наступний, коли почне рух цим шляхом, не йшов у темряві, як я. Немов я беру за руку іншу жінку і веду її за собою. Тому що так — там буде страшно, буде боляче і самотньо, але там же буде і багато всього, за що ти будеш вдячна: пізнання себе, трансформація поглядів, нові цінності та неймовірний потенціал», — розповідає авторка книги.
Перед першим курсом хіміотерапії подруга Альони, фотографиня Вікторія Агуреева, запропонувала їй зробити фотосесію, щоб відволіктися від хвороби і зберегти пам’ять про волосся для неї самої та для дочок. Пізніше традицію фотосесій продовжили ще дев’ять фотографів. Альона за порадою друзів вирішила об’єднати фото і текст. Так з’явився артбук «Мистецтво жити під час хіміотерапії»
«Я бачу в мистецтві не тільки можливості для самовираження, а й інструменти, які можуть змінити багато чого в житті людей. Я вірю, що наш артбук допоможе й іншим знаходити сили жити та не опускати руки», — каже арт-директорка.
Книга вийде восени 2020 року тиражем у 500 екземплярів. Усі книги передадуть онкологічним центрам, бібліотекам і галереям у всіх областях України. Список місць опублікують на сторінках проекту в соцмережах.
