Місцеві вибори в Україні намічені на 25 жовтня.
Цього року процедура голосування пройде за так званими «напіввідкритими списками». У бюлетені можна буде проголосувати за партію і за конкретного кандидата, щоб підняти його у партійному списку. Однак стаття 259 Виборчого Кодексу послаблює вплив виборців на черговість кандидатів у партійних списках – піднятися зможуть лише ті висуванці, які подолають бар’єр у 25% від виборчої квоти. Наприклад, для міської ради Харкова можна спрогнозувати, що цей бар’єр становитиме 1–2 тисячі голосів в окрузі – точний розрахунок виборчої квоти наразі неможливий, бо залежить від підсумків голосування.
Про цю специфіку реформи виборчої системи розповів Антон Авксентьєв, експерт Аналітичного центру «Обсерваторія демократії», кандидат політичних наук.
«З досвіду інших країн, де вперше на виборах вводилися системи з відкритими або напіввідкритими списками, стрімко зростав відсоток недійсних бюлетенів. А тут можливі маніпуляціі на рівні місцевих комісій», — відзначає експерт.
Грошова застава для кандидатів зменшилася у дев’ять разів
Самовисуванець від ОТГ, де проживає до 10 000 виборців, повинен заплатити 20% від мінімальної місячної зарплатні – близько 1000 гривень. Партія, яка висуває кандидата у громадах до 10 000 населення, – по 20% від мінімальної місячної зарплати за кожного кандидата у депутати.
Самовисуванець або партія, яка пропонує кандидата на посаду голови ОТГ до 75 000 виборців, повинна внести суму рівну мінімальній зарплатні – близько 5000 гривень.
“З цією поправкою у виборчому кодексі процес став більш відкритим. Можна сказати, що парламентарі прислухалися до громадянського суспільства з приводу того, що не треба консервувати виборчий процес лише для багатих кандидатів. „Вхідний квиток“ на вибори став дешевшим. Відповідно, можна говорити про відносно більшу рівність можливостей для кандидатів. У той же час є ризик, що дешевше буде робити технічних кандидатів”, – коментує Антон Авксентьєв.
Кандидати зможуть балотуватися до рад різних рівнів
Кандидат в депутати, який не визначився, мандат якого рівня йому цікавіший, може поєднати дві ради. Наприклад, проходити за виборчими списками ОТГ та району, ОТГ та обласної ради або районної та обласної ради, але у межах однієї області.
Кандидати в голови ОТГ з населенням до 75 000 можуть вибрати ще одну раду (своєї ОТГ, району чи області), а у громадах понад 75 000 виборців – паралельно висуватися лише у раду своєї ОТГ.
Рахувати голоси буде складніше
Закон вимагає, щоб навпроти кожного прізвища члена окружного списку, по кожній партії комісія підрахувала і вписала у протокол точну кількість голосів.
“Можливо, було б логічніше зробити, як у західних країнах: спочатку порахувати, хто подолав 5-відсотковий бар’єр, і вже у цих партіях дивитися на окружні списки. Якщо партія набрала 1% і нікуди не пройшла, яка нам різниця, за кого і скільки віддали голосів? Уявіть, скільки роботи додасться членам комісії”.
За недотримання гендерної квоти партійний список можуть не зареєструвати
“У єдиних і територіальних окружних списках у кожній п’ятірці кандидатів має бути не менше двох людей кожної статі. Якщо кількість не кратна п’яти, повинна бути черговість кандидатів і кандидаток. За результатами наших минулих досліджень, чим більше ми занурюємося на рівень селищних і сільських рад, тим більше там представлено жінок. Ми це пов’язували з тим, що кадровим резервом для місцевого самоврядування у громадах на низовому рівні є сфера освіти й охорони здоров’я. Часто звідти запрошують у кандидати в депутати або голови ОТГ”, – говорить Авксентьєв.
На початку червня прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що дата виборів може змінитися через поширення коронавірусу. Все залежить від епідеміологічної ситуації в країні.
“Є загальноприйнята рекомендація Вениціанської комісії (консультативний орган ЄС з конституційного права): за рік до виборів не треба нічого міняти. Не варто змінювати виборче законодавство або влаштовувати адміністративно-територіальні реформи. У нас залишається мало часу для просвітницької роботи. Нова виборча система – це завжди стрес для виборців та членів дільничних комісій. Потрібно пояснити, що їх чекає та як вони будуть голосувати і працювати у нових умовах”, – вважає спікер.
Проєкт «Просування демократичного голосування у Східній Україні» 2020-2021 року реалізується за фінансової підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED).
