Місія: потрапити до лікаря. Як працює медична система на Харківщині під час війни

Відтік лікарів та молодшого медичного персоналу, зруйновані лікарні та амбулаторії, розкрадене обладнання. Це лише частина з великої низки проблем, з якими область стикнулася після повномасштабного нападу росії. Станом на 5 жовтня окупанти пошкодили в регіоні 231 заклад охорони здоров’я. «Накипіло» розбиралося, як на Харківщині відновлюється медична система.

Програма медичних гарантій не припиняла діяти. Цьогоріч вона включає 38 пакетів послуг, безкоштовних для українців, а її бюджет складає 157,3 мільярда гривень.

Громадяни можуть звернутися до будь-якого медзакладу первинної ланки, законтрактованого Національною службою здоров’я України. Можливо й дистанційно проконсультуватися з вашим сімейним лікарем. Якщо ви втратили зв’язок із ним, зверніться до іншого лікаря. Укладати нову декларацію для цього не обов’язково. Також без декларації та направлення надається екстрена меддопомога.

Лікар первинної ланки надає наступні послуги: 

  • спостереження за станом здоров’я, консультація та лікування захворювань;
  • базові тести та аналізи;
  • направлення до лікарів вузької спеціалізації чи на обстеження;
  • паліативна допомога (виписування рецептів на знеболювальні, лікування супутніх симптомів, навчання доглядачів);
  • рецепти на «Доступні ліки» та повторні рецепти на інсулін;
  • щеплення відповідно до календаря вакцинації. 

До гінеколога, психіатра, стоматолога, нарколога та фтизіатра пацієнт може звернутися без направлення. Воно не потрібно, якщо людина з хронічними захворюваннями перебуває під наглядом лікаря.

Лікування поранених військових та цивільних також фінансується в межах Програми медгарантій. Така допомога передбачена пакетами «Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах» та «Хірургічні операції дорослим та дітям в умовах стаціонару одного дня».

«Це так звані мінно-вибухові травми, вони є у складі хірургічного пакету. Ми надавали провайдерам медпослуг роз’яснення, як в електронну систему охорону здоров’я (ЕСОЗ) вносити такі випадки. У вимогах чітко прописано, що саме закладу необхідно забезпечити за пакетом: це перебування в лікарні, харчування, необхідні медичні втручання та вироби медичного призначення. Є перелік лікарень, які приймають пацієнтів із такими травмами в області», — пояснює начальник управління НСЗУ в Харкові та області Дмитро Кущ.

У січні НСЗУ законтрактувала заклади охорони здоров’я на 2022 рік. Проте на початку березня уряд вніс зміни до порядку фінансування Програми медичних гарантій. Замість сплати коштів за фактично надані послуги, дані про які лікарні кожного місяця вносили в ЕСОЗ, Національна служба переховувала щомісячно фіксовану суму: 1/12 від річного обсягу договору або таку ж суму, яку виплатила за надані послуги у січні 2022-го. 

З 1 липня держава повернулася до попередньої системи оплати медпослуг, але не у всіх регіонах. Виключення: лікарні, які працюють у тимчасовій окупації, у зоні бойових дій та на лінії фронту. У Харківській області Національна служба здоров’я досі платить закладам фіксовану суму. Проте вже шість з 38 пакетів платяться за фактом наданих послуг. Це діагностичні дослідження: мамографія, гістероскопія, езофагогастродуоденоскопія, колоноскопі, цистоскопія та бронхоскопія.

Загалом від 1 лютого до 10 жовтня НСЗУ виплатила понад 1,1 мільярда гривень закладам «первинки» на Харківщині. Кошти поступають на рахунки лікарень. , амбулаторій загальної практики — сімейної медицини (АЗПСМ) або фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАП).

«Заборгованості перед лікарнями немає, все сплачується вчасно. Вже пішли проплачені звіти за жовтень», — наголошує представник НСЗУ.

Зокрема гроші отримували лікарні, амбулаторії та пункти, які працювали під час російської окупації. Тим закладам, які захопили росіяни або керівництво яких перейшло на бік ворога, кошти не перераховували. 

«За запитом від обласної військової адміністрації або СБУ таким закладам охорони здоров’я ми призупиняли оплату. А після деокупації, коли отримували відповідну інформацію, поновлювали виплати. Ми блокували оплати для двох закладів. Одному на місяць, другому — на два чи три. Щодо одного ОВА нам уже надіслала відповідні листи, а щодо іншого наразі чекаємо», — зазначив Дмитро Кущ.

Крім того, НСЗУ може покрити витрати на зарплату медичним працівникам, якщо у лікарні не вистачає коштів. У січні Кабмін ухвалив постанову про підвищення середньої оплати праці медикам: 20 тисяч — для лікарів та 13 — для середнього медперсоналу. 

До повномасштабної війни в Харківській області було три заклади, які потребували дофінансування. Після її початку стало два. 

«Є так званий 49-й пакет для забезпечення кадрового потенціалу. Він введений з 1 травня, проте НСЗУ ще з минулого року почала збирати звіт про таку заборгованість. Ми це робимо щомісячно», — пояснює Дмитро Кущ.

Коротко: ситуація складна, і вона швидко не вирішиться. 

 

ЗСУ продовжують наступати. З вересня військові звільнили 544 з 576 окупованих населених пунктів. При тому 19 з них — за останні шість днів. За даними ХОВА на 20 жовтня, загарбники тимчасово контролюють ще 32 села: це 1,8% території регіону. 

«Центральні районні лікарні вже всі деокуповані. Останньою була ЦРЛ у Боровій. Зараз намагаємося відновити туди постачання, хоча там ще зона бойових дій і небезпечно. Проте в селищі вже працює медбригада, і ми надаємо допомогу населенню, наприклад, за потреби вивозимо в Ізюм тощо», — коментує «Накипіло» очільник департаменту охорони здоров’я ОВА Максим Хаустов.

Енергетики частково заживили електрикою 70% звільнених населених пунктів: зокрема, Балаклію, Вовчанськ, Ізюм, Куп’янськ та прилеглі села й селища. Комунальники беруться за налагодження тепла та водовідведення. Будуть розроблені проекти для всіх лікарень, щоби комплексно приступити до відновлення.

«Одразу після заживлення великих міст з’являється можливість повернути електрику в навколишні селища та села. Стикаємося з тим, що кожен населений пункт — окрема історія. Наприклад, у Вовчанську зі станом тепломереж ситуація більш-менш. В Ізюмі з понад 20 котелень залишилися майже неушкодженими шість-сім. Продовжуємо аналіз всіх мереж, теплопунктів, щоб зрозуміти, що ми встигнемо відновити до опалювального сезону, а що — ні», — повідомляє очільник ХОВА Олег Синєгубов.

Мережа медзакладів потребує значного ремонту. Багато будівель лікарень та сільських амбулаторій розбиті. У Балаклії та Куп’янську запрацювали міські лікарні та поліклініки. У Чугуєві в лікарню вже подали й тепло. 

В Ізюмській центральній лікарні зруйновані приймальне відділення та відділення інтенсивної терапії. Тому в місті відкрили мобільний шпиталь. У цьому МОЗ та владі області допомагали благодійний фонд «Сумка самаритянина» та ВООЗ. 

«У середньому він приймає приблизно 100 пацієнтів на день. З них три-чотири — це хірургічні втручання. Тобто, маємо повноцінний шпиталь, в якому є стаціонарні терапевтичні ліжка, операційна, відділення інтенсивної терапії на шість ліжок. Плюс зробили ізолятор у разі виявлення коронавірусної хвороби чи інших вірусних захворювань. Додатково у шпиталь приїхала бригада медицини катастроф: це три хірурги та анестезіологи, які підсилюють роботу. Також на місці видаються наявні лікарські засоби», — зазначає міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

За його словами, у деяких медзакладах області залишилося 30–40% працівників. У звільнених населених пунктах бракує фахівців вузької спеціалізації. Як зазначає ОВА, суттєво не вистачає сімейних лікарів (особливо в сільській місцевості), хірургів, педіатрів, неонатологів, акушерів-гінекологів, невропатологів, лікарів-біологів, травматологів, рентгенологів, дерматологів.

Скрін з відповіді департаменту охорони здоров’я ХОВА на запит «Накипіло».

Аби покрити брак спеціалістів, залучатимуть лікарів-волонтерів або організації, медпрацівники яких можуть чергувати в певні дні.

«Верховна Рада ухвалила закон, який дозволяє нам залучати до роботи медичних працівників на інших базах зі збереженням зарплати за основним місцем роботи. Плюс у нас є можливість залучати іноземних спеціалістів. Наразі “Лікарі без кордонів” підтвердили, що за першим нашим закликом забезпечуватимуть лікарями (хірургами, анестезіологами, реабілітологами) конкретні заклади», — розповідає Віктор Ляшко. 

Деокуповані території додатково підсилені бригадами медицини катастроф МОЗ та Центрів екстреної меддопомоги. У деяких громадах медики ходять дворами та оглядають людей. 

«Бувають дні, коли на одну бригаду по 40 хірургічних пацієнтів, а інколи — по сім. Це залежить від населеного пункту та його віддаленості від райцентру. Якщо немає вузького спеціаліста у медзакладі, пацієнта привезуть для надання невідкладної меддопомоги в той, де такий спеціаліст є. Ми постійно переглядаємо маршрути пацієнтів. Наприклад, як тільки дорожники відновили міст, ми переглянули маршрут. Окремо нам потрібно зараз відновити шість сільських амбулаторій, в яких повинні працювати сімейні лікарі», — додає міністр охорони здоров’я.

Також ведуться переговори з медиками, які евакуювалися під час війни. Для їхнього повернення необхідно забезпечити умови: зокрема надати житло тим, в кого воно було зруйноване. Через це відновити наразі роботу усіх амбулаторій та фельдшерських пунктів в області неможливо, каже Максим Хаустов.

Якщо людині потрібний огляд у лікаря «вторинки» або «третинки», можна звернутися у найближчу лікарню або до свого сімейного лікаря (якщо є зв’язок). Якщо у медзакладі немає потрібного фахівця, там підкажуть, куди звертатися далі. Дізнатися номер телефону та адресу найближчого закладу «первинки» можна в контактцентрі НСЗУ, подзвонивши за номером 16-77. Дзвінки приймаються у робочі дні з 9:00 до 18:00. 

За даними ХОВА, регіон наразі забезпечений життєвонеобхідними ліками. До деокупованих медзакладів направляють гуманітарні вантажі. 

«Під медичною гуманітарною допомогою мається на увазі шпитальна. Аптечні ліки ніколи не були безпосередньо в лікарнях. Наприклад, той самий “Корвалол” медпрацівники не могли надавати. Ми розуміємо, в якій лікарні приблизно що залишилося. У нас є списки. Так розраховуємо кількість та направляємо вантаж залежно від того, що саме отримуємо як гуманітарну допомогу», — пояснює Максим Хаустов.

Утім, є проблеми з доставкою препаратів, яким потрібний спеціальний температурний режим. Наприклад, інсулін або вакцини проти коронавірусу. А для цього потрібно, аби в населених пунктах з’явилося енергоживлення. 

«Препарати є по всіх нозологіях на обласних складах, також вони доставляються до лікарень. Але через проблеми з енергоживленням ми не можемо привезти у знеструмлений населений пункт місячний запас ліків з особливим терморежимом, доставляємо на день використання. Ключове питання зараз — це відновлення енергопостачання до баз, де зберігаються лікарські засоби. Область забезпечена інсулінами, гіпотензивними засобами, питання виключно може бути в доступі до місця зберігання. Тому відновлення аптечних закладів дозволяє нам це питання вирішувати крок за кроком», — зазначає міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

У частині деокупованих населених пунктів запрацювали аптеки. В Ізюмі вже відкрилися три. Це дозволить відновити доступ українців до програми «Доступні ліки». За програмою реімбурсації держава повністю або частково компенсує вартість лікарських засобів від:

  • серцево-судинних захворювань;
  • цукрового діабету першого/другого типу;
  • нецукрового діабету;
  • бронхіальної астми;
  • розладів психіки та поведінки;
  • епілепсії;
  • профілактики інфарктів та інсультів.

Такі ліки відпускаються лише за рецептом лікаря в аптеках, які підписали договір з НСЗУ. Якщо у фахівця в області немає технічної можливості виписати електронний рецепт, він може видати пацієнту паперовий. 

За словами міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, наразі підвищений попит на препарати для зниження артеріального тиску.

Безкоштовні ліки: список сервісів

«На стаціонарному та амбулаторному лікуванні пацієнти також забезпечуються ліками. Заклади повинні закуповувати самостійно ліки, що входять до Національного переліку основних лікарських засобів», — пояснює НСЗУ.

Це перелік безпечних ліків із доведеною ефективністю, які держава гарантує пацієнту безкоштовно.Чи є в медичному закладі препарати з Нацпереліку, можна перевірити на платформі «Є Ліки», на сайті лікарні або місцевої влади. Проте це стосується медзакладів області, які більш-менш налагодили роботу.

Як отримати антиретровірусну терапію за місцем перебування під час війни

За словами Максима Хаустова, значна кількість мешканців області переїхала до Красноградської та Мереф’янської громад. Там для розвантаження медичної сфери залучені міжнародні місії: вони додатково забезпечують фахівців та доставляють медичні засоби.

На жаль, ні. Наразі немає об’єктивної статистики, як саме змінилася ситуація з захворюваністю на COVID-19 у населених пунктах області, які були під окупацією. Просто там не було можливості проводити тестування.

«Загалом по країні зростає кількість випадків коронавірусної хвороби. Водночас госпіталізації — на контрольованому рівні, тож у нас немає різкого заповнення стаціонарів, як це було під час попередніх хвиль», — зазначає Віктор Ляшко.

Наразі є можливість доставляти вакцини в населені пункти з енергоживленням. 

«Харківський центр контролю та профілактики хвороб забезпечений тест-системами для ПЛР-досліджень коронавірусної та інших хвороб, у тому числі мавпячої віспи. Водночас усі мобільні бригади, які роблять подворові обходи, забезпечені швидкими тестами. Ми їх також поставлятимемо в амбулаторії та Центри первинної медико-санітарної допомоги після повноцінного відновлення їхньої роботи», — додає міністр.

МОЗ наголошує: вам не можуть відмовити у щепленні, якщо у вас немає декларації чи місцевої прописки.

 

Читайте також

Total
0
Share