Розглянули проблему на прикладі родини з Харкова.
Син Олесі Головко пішов у садочок у серпні минулого року. Тоді хлопчику було майже два роки. У грудні в дитини виявили цукровий діабет. Олеся подзвонила в садок і пояснила ситуацію. Два місяці батьки звикали до діагнозу: вивчали, як контролювати харчування й стан здоров’я малюка.
Взимку Олеся зателефонувала завідувачці: хотіла написати заяву, щоби відкласти відвідування садка до весни. Але у відповідь мама почула відмову.
«Мені сказали: вони не хочуть брати на себе відповідальність. У садку нібито немає нормальної медсестри, і якщо дитині стане погано, їй не зможуть допомогти. Я пояснювала, що живу поруч, і нам необхідно всього три години. Ми просто хочемо, щоби син спілкувався, розвивався. Час після сніданку та до обіду якраз для цього підходить. Вихователька готова була допомагати, стежити за показниками. Але завідуюча навіть не захотіла нічого слухати», — каже Олеся.
Родині запропонували перевести малюка в ясла-садок №418 компенсуючого типу, де є група для дітей із діабетом. Олеся подала заяву до нового садка. Там дитину взяли, але добиратися виявилося дуже незручно: дорога займає не менш як годину. Щоби доїхати від селища Жуковського до дитсадка, Олесі з дворічним сином потрібно робити мінімум дві пересадки на автобусах.
У дитячому садку, куди раніше ходив малюк, пояснили: у їхніх працівників немає можливості стежити за станом дитини.
Що говорить законодавство?
Відповідно до закону, в Україні існують установи дошкільної освіти: загального розвитку, компенсуючого та комбінованого типів. В останніх разом зі звичайними є спеціальні, санаторні та/або інклюзивні групи.
Для дітей, які потребують відновлення здоров’я, тривалого лікування та реабілітації, працюють санаторні ясла-садки (належать до установ компенсуючого типу). До них беруть дітей із різними захворюваннями, зокрема, з цукровим діабетом.
«В садах общего развития должностные обязанности предусматривают только проведение неотложной медицинской помощи. У воспитателей нет медобразования, и они не имеют права делать уколы детям. Ребенку желательно находится в санаторной группе для детей, больных сахарным диабетом», — комментирует ситуацию глава департамента образования горсовета Ольга Деменко.
Щоби дитину з діабетом зарахували в спеціалізований дитсадок або в санаторну групу, необхідно подати:
У дитсадки (групи) компенсуючого типу направляють дітей за згодою батьків або тих, хто їх замінює. Туди зараховують дітей у віці від одного року й шести місяців до шести (семи) років на підставі висновку з лікарні. Місцеві органи управління освіти встановлюють термін, протягом якого діти можуть перебувати в такому садку або групі.
Що з’ясувати не вдалося
1. Чи може адміністрація дитсадка загального розвитку відмовити в прийомі дитини з цукровим діабетом.
Навчання дітей з медичними діагнозами, у тому числі з діабетом, курують Міністерство освіти та Міністерство охорони здоров’я. У відповіді на наш інформаційний запит вони чіткої відповіді не надали. Немає пояснень і в законі про дошкільну освіту.
2. Як відкрити в дитсадку санаторного або комбінованого типу групу для дітей із діабетом, якщо її немає.
У батьків не завжди є можливість водити дитину в садок, де є діти з діабетом (особливо в сільській місцевості). Таких установ об’єктивно менше, ніж садків загального розвитку. Рекомендацій для відкриття санаторних груп від МОН або МОЗ ми не знайшли.
Наприклад, для відкриття інклюзивної групи в дитсадку чіткі інструкції є. Для цього необхідно звернутися в інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ) та отримати висновок щодо комплексної оцінки розвитку дитини, а потім піти з документами в садочок. Там дитину повинні зарахувати в наявну інклюзивну групу або відкрити нову. При цьому для дитини створюється команда супроводу.
Але навіть якщо зарахувати дитину з цукровим діабетом в інклюзивну групу, змусити співробітників дитсадка контролювати стан її здоров’я не можна. Адже цукровий діабет — це не освітня, а медична потреба, говорить глава директорату інклюзивної та позашкільної освіти МОН Валентина Хіврич.
Поза системою
Через прогалини в законодавстві адміністрація дитсадків не хоче брати на себе відповідальність за дітей із цукровим діабетом, а батьки не можуть відстояти право дитини на освіту.
Приватні дитсадки більш лояльні та охочіше приймають малюків із діабетом, проте не кожна сім’я може собі це дозволити. Часто мами змушені не працювати та сидіти вдома з дітьми з цукровим діабетом до досягнення ними шкільного віку, каже Юлія Кукліна, співзасновниця громадської організації «Діа-Дзен», яка підтримує людей з діабетом.
Завідувачі комунальних садків, як правило, говорять, що не приймуть таку дитину, або погоджуються на відвідування лише на дві години між сніданком та обідом. Також непоодинокими є випадки, коли хтось із родичів змушений цілий день перебувати в дитсадку з малюком, самостійно вимірювати рівень цукру в його крові та колоти інсулін.
«Трапляється, що цю відповідальність погоджуються брати на себе вихователі. Батьки їх консультують, це нескладно. Однак подібний варіант — скоріше, виключення. Діти з діабетом не вимагають особливих умов навчання й можуть здобувати освіту, як і всі інші, але не мають такої можливості. Фактично, ці дошкільнята випали з поля зору держави», — підкреслює Юлія.
