Якщо ви подорожували Європою, і вас просили привезти звідти медичні препарати, то напевно знаєте: це не так просто. В Україні багато ліків можна придбати без рецепта. А от за межами країни без нього вам їх навряд чи продадуть.
Для перебування в більшості країн туристам необхідно купувати спеціальну страховку. Втім, зазвичай вона базова та не покриває значну частину витрат на лікування чи купівлю ліків. А ліки в Європі недешеві. Якою наразі є ситуація з доступністю медицини з моменту початку повномасштабної війни? На що можуть розраховувати українці за кордоном? Ми спитали в українців із п’яти європейських країн.
Німеччина
Андрій з дружиною переїхали до Берліна понад три роки тому, його батьки — на початку повномасштабної війни. Андрій розповідає, що у Німеччині з медициною та ліками просто. Діє правило: всі українці, які приїхали, починаючи з 24 лютого, можуть звертатися безоплатно за медичною допомогою (без страховки). Ти дзвониш лікареві (зазвичай сімейному), кажеш, що потрібні препарати, записуєшся на прийом і отримуєш рецепт.
З цим рецептом можна йти в аптеку та купувати необхідні ліки на гроші з соцвиплати. Поки немає офіційного страхування (хоча б соціального), за ліки доводиться платити. Якщо страховка є — вона покриває більшу частину вартості. Наприклад, препарат коштує 50 євро, а ти платиш п’ять. Якщо немає грошей і страховки, то базові препарати, необхідні для підтримання життя, нададуть безкоштовно.
Розмір соціальної допомоги може варіюватися залежно від соціального статусу заявника від 285 до 449 євро. Через два місяці біженцям, які отримали статус у Німеччині, потрібно знову подаватися на отримання статусу для поновлення соціальних виплат і пільг.
Словаччина
Тут ми поговорили з Тамарою. Вони з чоловіком переїхали до Словаччини з Харкова на початку березня. Жінка розповідає, що процедура отримання документа, який підтверджує право на проживання в країні, для всіх однакова та дуже проста. Приходиш до поліції у відділ еміграційної служби та заповнюєш спеціальну форму — ODIDENEC (тимчасовий захист). За наявності будь-якого українського документа (закордонного паспорта, ID-картки) «тимчасовий захист» дають на один рік із можливим подовженням. Він надає громадянам України доступ до безкоштовного харчування, отримання житла, медичних послуг та дозволяє працювати у Словацькій Республіці.
На підставі «тимчасового захисту» видається й медичне страхування. Воно дозволяє звертатися до лікарні чи амбулаторії швидкої допомоги. Можна безплатно отримувати необхідні ліки, обладнання чи спеціальне дієтичне харчування. Для цього слід звернутися до сімейного лікаря. Страхування покриває навіть стоматологію, чого немає, наприклад, у Німеччині. Купити більшість ліків без рецепта офіційно не можна. Але якщо пошукати, то можна знайти аптеки, які йдуть назустріч. Тамара каже, усі дуже доброзичливі.
Якщо немає змоги потрапити до лікаря, можна отримати консультацію, зателефонувавши на спеціальну «Лінію здоров’я» +421-2-21025075, або скористатися мобільним застосунком myTeleDoc. Телефонна розмова та застосунок доступні українською мовою.
Польща та Чехія
Ігор і Поліна — практикуючі лікарі. Вони мають досвід роботи в Польщі та в Чехії. Зараз живуть у Польщі. Розповідають, що ситуація з медициною в цих країнах схожа, проста й зрозуміла. Кожний офіційно зареєстрований біженець має медичне страхування. Страховка покриває все: від простих антибіотиків за рецептом лікаря до трансплантації внутрішніх органів. В принципі, вся медицина, яка доступна для громадян Чехії чи Польщі, так саме доступна й для українців, які перебувають легально, у повному обсязі. Видається страховка на той термін, на якій видано дозвіл на перебування.
Легалізація дуже проста. В Польщі достатньо штампу в паспорті та реєстрації в форматі «ось я, ось тут живу, ось мій паспорт, дайте мені мій номер». Все дають одразу. У Чехії теж саме. Ти приходиш до представників уряду, до міськради: це займає якійсь час, але все можна зробити впродовж одного дня. З моменту реєстрації людина повністю забезпечена на рівні громадянина.
Доступність сімейних лікарів досить висока. Якщо ситуація гостра, допомогу можна отримати одразу. Якщо негостра — «завтра» або «післязавтра». Лікарі додому не приїжджають, але де б ви не знаходилися — відносно поряд можна знайти лікаря.
Без рецепта в цих країнах можна купити прості ліки: краплі для носа чи очей, бетадин, бинти тощо. Тобто лише базові лікарські засоби чи перев’язувальні матеріали. Якщо потрібно щось серйозне — треба йти до лікаря. Це безкоштовно. Лікар виписує рецепт, який зазвичай приходить на телефон у форматі QR-коду. Якщо лікар вас уже знає, і вам потрібно отримати рецепт на препарати від хронічних хвороб, візит необов’язковий: доктор просто надішле вам електронний рецепт.
Абсолютна більшість ліків повністю або майже повністю оплачується державою. У Польщі вартість ліків компенсує Національна служба здоров’я. В Чехії — страхові компанії. Якщо препарати оплачуються державою неповністю, це буде значна частина: десь 90% покривається страховкою, а 10% сплачує пацієнт.
Велика Британія
Юля та її сім’я живуть у Північному Уельсі. Вони переїхали туди з Харкова за програмою «Будинок для українців». Для українських біженців уся медицина безплатна. Її оплачує Національна служба охорони здоров’я.
Процес надання статусу біженця приблизно такий самий, як у ЄС. Процедура проста, але повільна та займає приблизно місяць. У випадку Юлії, їм з усім оформленням допомогла сторона, яка запросила: сім’я, у якої вони живуть за програмою «Будинок для українців». Документ видається на три роки з можливістю подовження. У країнах ЄС, наприклад, такий документ дають лише на рік.
Базові медпрепарати (наприклад, від температури або кашлю) можна купити навіть у супермаркеті без рецепта. В такому випадку за них доведеться сплатити в повному обсязі. На спеціальні ліки потрібен рецепт. За рецептом препарати видаються безкоштовно. Укладання договору з лікарем на цей час — теж безоплатно. Після підписання договору відразу ж пропонують повний огляд, за це теж не беруть гроші.
